В одному українському селі жив хлопчик Івась. Хлопчик був дуже щирий і добрий. Одного разу, повертаючись зі коли, він побачив сумного діда Петра. -Діду!Чого ви сумуєте? , -запитав хлопчик -ех..Внученьку.. Старість не радість.Здоров'я погане, да і внуки уїхали у місто. -Так це ж не привод сумувати!Посміхніться! Сонечко світить, погода чудесна. А за внуків ви не хвилюйтеся, хочете, я вам допомагати буду? -Який ти добрий хлопчик.,- з посмішкою відповів дідусь,- я буду дуже вдячний тобі за допомгу. Кожного дня, після того, ях Івась допомагав дідусеві і бабусі він завжди казав " Посміхайтеся частіше, бо посмішка прикрашае людину!"
Р. сімдесяти
Д. сімдесяти
З. сімдесять
О. сімдесятьма
М. на сімдесяти
Н. сімсот
Р. семисот
Д. семистам
З. сімсот
О. сімомастами
М. на семистах