1)Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від, спеки васильки. 2) Сонце, зупинившись посеред неба, здавалося, вже не рухається далі. 3)Я ненавиджу тих, що, не сіявши, жнуть, що, садів не садивши, плоди об'їдають. 4) Вибравшись із натовпу, вони рушили по Сумській. 5) Край самої дороги запітьпадьомкав перепел, потім чогось злякався і, втікаючи, зашелестів житами. 6) Бійці, сиділи деякий час задумавшись.7) Негоже сидіти цілий день склавши руки. 8) Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює, а другий, його працю без клопоту поїдає. 9) Хлопець лежав розпластавшись
Объяснение:
Ми часто називаємо друзями тих, хто насправді є приятелями. Тобто тих наших «друзяк» з якими ми просто сидимо за партою, до яких ходимо грати в ляльки або в комп’ютерні ігри. Чи, може, нам хочеться піти на сусідню вулицю покататися на гойдалці, а мама не пускає самого. Доводиться шукати тих, хто піде разом з нами. Так з’являються в нас приятелі, яких ми гордо називаємо «друзями».
А справжня дружба – це щось ширше та глибше, я так вважаю. Друг – не той хлопець або дівчинка, який відразу залишить тебе, якщо ти перестанеш грати з ним у м’яча, або ходити з ним на річку, або дозволяти сідати за свій комп’ютер. Друг – це людина, якій цікавий ти сам, твоя душа, твої думки, твої захоплення. Який тебе прийме таким, який ти є, навіть якщо ти перестанеш слухати хіп-хоп та перейдеш на панк-рок. Який буде тебе зупиняти, якщо ти щось робиш погане, а не просто пліткувати за спиною
