Підкреслити у прислівї прислівники березень сухий, а мокрий май - буде й каша, й коровай. на сонці тепло, а біля матері добре. у дитини заболить пальчик , а у матері - серце.
Що може математика? Астроному вона допомагає визначити шляхи далеких зірок. Інженер з до математики робить розрахунки реактивного літака, корабля чи нової електростанції. Вченому-фізику математика відкриває закони атомного ядра, а моряку вказує шлях корабля в океані. Словом, математика може все або майже все там, де потрібно що-небудь обчислювати. Але з кожним роком у нас з'являється все більше і більше чудових машин: складних верстатів, різних автоматів. Для того щоб добре працювати на таких машинах, треба дуже багато знань. З винаходом електронно-обчислювальних машин почалася нова епоха в математиці і багатьох інших науках. Нам потрібно додати тисячі великих чисел. Якщо додавати числа на папері стовпчиком, то це, ймовірно, займе години чотири. Досвідчений бухгалтер додасть тисячі чисел приблизно за годину. А електронно-обчислювальній машині знадобиться для цієї роботи ... частка секунди. До того ж для перевірки вона виконає обчислення кілька разів. Існуючі швидкодіючі комп'ютери працюють в сотні тисяч разів швидше людини. Для передбачення завтрашньої погоди потрібно проробити тисячі арифметичних дій. При ручному рахунку два фахівці витратили б на ці обчислення п'ять років, а машина виконала роботу за годину. Наприклад, у багатьох великих аеропортах комп'ютер замість людини-диспетчера управляє злетом і посадкою літаків. Машина виявляється набагато кращим диспетчером, ніж людина: вона швидше «думає», ніколи не хвилюється, не втомлюється і майже ніколи не помиляється. Виходить, що «з до електронно-обчислювальної машини математика може керувати літаками! Ніколи ще математика не була настільки всеосяжною і такою потрібною людям наукою, як сьогодні. Про те, якою буде математика завтра, говорити важко. Вона розвивається зараз так стрімко, так часто робляться в ній нові відкриття, що гадати про те, що буде, мабуть, марно.
Жив собі на світі парубок, і закохався він у дуже гарну дівчину. Захотів він їй подарувати гарну-прегарну квітку, щоб показати дівчині, як палко він її кохає. Пішов він до лісу таку квітку шукати. Довго шукав, і аж раптом побачив на кущі звічайнісінької шипшини квітку, яка відрізнялася від інших. Вона була дуже гарна, і пелюстків на ній було набагато більше, ніж на інших квітках шипшини. Зрадів парубок, зірвав гілочку з квіткою та подарував її своїй коханій. Одружилися молодята, а біля своєї хати посадили цю гілочку. Пустила вона коріння, і виросла у них на дворі троянда. З тієї самої пори троянду вважають символом кохання.
