И вот шла однажды поутру девочка Даша мимо того пустыря. Она жила с подругами в пионерском лагере, а нынче утром проснулась и заскучала по матери. Она написала матери письмо и понесла письмо на станцию, чтобы оно скорее дошло. По дороге Даша целовала конверт с письмом и завидовала ему, что он увидит мать скорее, чем она. На краю пустыря Даша почувствовала благоухание. Она поглядела вокруг. Вблизи никаких цветов не было, по тропинке росла одна маленькая травка, а пустырь был вовсе голый; но ветер шел с пустыря и приносил оттуда тихий запах, как зовущий голос маленькой неизвестной жизни. Даша вспомнила одну сказку, ее давно рассказывала ей мать. Мать говорила о цветке, который все грустил по своей матери - розе, но плакать он не мог, и только в благоухании проходила его грусть. "Может, это цветок скучает там по своей матери, как я", - подумала Даша. Она пошла в пустырь и увидела около камня тот маленький цветок. Даша никогда еще не видела такого цветка - ни в поле, ни в лесу, ни в книге на картинке, ни в ботаническом саду, нигде.
Зараз чи не на першому місці не тільки в нашому місті , а й в усьому світі коштує проблема збереження екології . І я, і моя родина намагаємося зберегти екологію на нашій « блакитній планеті ». Навіть найпростіша акуратність під час відпочинку на природі - це вже велика справа. Адже всі ми - люди , ми відповідаємо за все , що нас оточує. І якщо ти прибереш сміття після себе, чи не кинеш повз урни клаптик паперу або пластикову пляшку на газон , то зробиш краще не тільки собі і оточуючим , а й майбутнім поколінням. Погодьтеся , приємно милуватися чистими вулицями , гуляти по прекрасною набережною , проводити час в зеленіючих парках і скверах міста . Адже їх чистота та благоустрій залежить від кожного з нас. Кожен з нас хоче жити в чистому місті . Кожен з нас розуміє , що сміття - це хвороба. Хвороба суспільства , хвороба міста , хвороба в прямому сенсі слова . Кожна розумна людина хоче захистити себе , свою сім'ю від цієї хвороби. Кожен хоче , але не кожен щось для цього робить. У масштабі моєї родини , наприклад , ми вирішуємо цю проблему тим , що намагаємося не смітити , стежимо за чистотою не лише у своїй квартирі , але в своєму під'їзді і в своєму дворі. « Чистий двір , чиста вулиця , чисте місто ! » - Це має стати стилем , нормою життя , відмінною рисою світогляду і поведінки жителів нашого міста
Ця розповідь від моєї матері вона справжня. Мама мені розповіла, що у моєї прабабусі, в хаті, де вона жила, був святий кут, і в ньому висіло багато ікон, які після смерті маминої прабабусі залишилися у її дочки, моєї прабабусі. Прабабуся зуміла зберегти ці ікони, незважаючи ні на що. Особливо дуже важко довелося під час війни, коли німці приходили в село. Вона їх ховала, переживала, щоб їх не знайшли і не забрали, бо дуже дорожила ними. За переказами, ці ікони з'явилися в нашому роду на весіллі, і вважалося, що вони несуть мир і добро в сім'ю. Прабабуся передала ікони своїм дітям: моїй бабусі і її братові і сестрам. Коли прабабуся була дуже старенька, вона строго наказувала своїм дітям зберігати традицію: передавати ікони у спадок своїм дітям, щоб у сім'ях був спокій і благополуччя. І так донині ми передаємо свої цінності з покоління в покоління.
подругами в пионерском лагере, а нынче утром проснулась и заскучала по
матери. Она написала матери письмо и понесла письмо на станцию, чтобы оно
скорее дошло. По дороге Даша целовала конверт с письмом и завидовала ему,
что он увидит мать скорее, чем она.
На краю пустыря Даша почувствовала благоухание. Она поглядела вокруг.
Вблизи никаких цветов не было, по тропинке росла одна маленькая травка, а
пустырь был вовсе голый; но ветер шел с пустыря и приносил оттуда тихий
запах, как зовущий голос маленькой неизвестной жизни. Даша вспомнила одну
сказку, ее давно рассказывала ей мать. Мать говорила о цветке, который все
грустил по своей матери - розе, но плакать он не мог, и только в
благоухании проходила его грусть.
"Может, это цветок скучает там по своей матери, как я", - подумала
Даша.
Она пошла в пустырь и увидела около камня тот маленький цветок. Даша
никогда еще не видела такого цветка - ни в поле, ни в лесу, ни в книге на
картинке, ни в ботаническом саду, нигде.