Объяснение:
28 листопада о 16:00 Київ вшанує хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу – та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.
У цей день у столиці обмежать проведення заходів розважального змісту в будь-яких форматах. На території усього міста приспустять або вивісять із траурною стрічкою Державний прапор України. Кияни також долучаться до загальноукраїнської акції «Запали свічку».
У четверту суботу листопада у столиці відбуватимуться скорботні молитви, церемонії покладання квітів і встановлення лампадок. Зокрема, на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» (вул. Лаврська, 3), до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років на Михайлівській площі та інших пам’ятних місцях.
В онлайн-форматі та соціальних мережах триватимуть інформаційні, просвітницькі та інші тематичні заходи під загальним гаслом «Збережи пам’ять. Збережи правду». Тематичні уроки, виховні години, лекції, меморіальні заходи, книжкові та фотовиставки пройдуть і в освітніх закладах Києва.
До 6 грудня в Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих м. Києва організовано книжкову виставку «Трагедія незнищеної волі».
27 листопада в Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця» пройде захід із вшанування пам’яті жертв голодоморів із демонстрацією фільму та лекцією Юрія Граждана.
Також в онлайн форматі на вебсайті Державного архіву м. Києва можна ознайомитись із архівними документами «До роковин вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні».
Объяснение:
Свою спадщину — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі — і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.
Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.
Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільними килимами огортають стіни, склепіння і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична постать Оранти. Важко переоцінити художню вартість софійських мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятниками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй первісній красі.
Фрески Софії збереглись менше, ніж мозаїка. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди.
Київська Софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невмируще джерело знань про далеке минулого нашого народу. Нині — це всесвітньо відомий музей.
