Дорога хліба до стола починається з маленького зернятка пшениці , яке саджають на полях з осені . Потім тепле сонечко прогріває його своїм промінням і зернятка тягнуться до нього , дощик лагідно поливає його. З кожним днем вони стають все більші і більше ,а на літо проявляються перші паростки. І ось через деякий час з'являється пшениця. Її збирають та обробляють щоб залишилися тільки зернятка і відправляють до млина де його перемолюють на запашне борошно. Потім це борошно потрапляє до пекарів які з любов'ю печуть вам запашний,духмяний, пухкенький хліб. Хліб треба цінувати бо він проходить такий не легкий путь.
Максималист - человек крайностей. В юности быть максималистом прекрасно, поскольку это формированию личности. Но пропадает ли максимализм с возрастом или он трансформируется в нечто иное? Черное или белое? Да или нет? Борщ или гороховый суп? Если человек требует четкого ответа на эти вопросы, не давая времени на раздумье, на сомнение, на поиск объективности, наконец, то можно диагностировать абсолютно точно – перед вами классический максималист. Стремление к абсолютной максиме – основная доминанта его характера, диктующая, как правило, нетерпимость поведения.
