Скласти складний план до тексту- ( книжка, книга — неперіодичне друковане видання з певною кількістю сторінок (за критеріями юнеско — не менше 48) у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу; набір письмових, друкованих, ілюстрованих аркушів, як правило, скріплених з одного боку. сторони аркуша називають сторінками. книжка є об’єктом вивчення книгознавства. описом книг й інформуванням про них читачів займається бібліографія. історія книжки тісно пов’язана із створенням і розвитком писемності. як матеріал для письма в різний час використовували кору дерева, полотно, глиняні таблички, шкіру, папірус, пергамент. у давньому єгипті сувій як форма книги відомий з iv тис. до н.е. звідти сувій, за свідченням геродота, був запозичений греками, які з часом перейшли з папірусу на пергамент. у давній греції пергаментні сувої набули поширення з v-iv ст. до н. е., у давньому римі — з iii—ii ст. до н. е. в античні часи сувій був основною формою рукописної книги. така книга складалася з багатьох склеєних між собою аркушів папірусу. пергаментні аркуші зшивалися у сувій. у iv-v ст. сувій поступово був витіснений такою формою книжки, як кодекс, тобто зшиток пергаментних чи папірусних аркушів.)
Влітку 1212 року сталася подія, яка ввійшла в історію під назвою дитячого Хрестового походу. Історики минулого мало уваги приділяли цьому явищу, вважаючи його якщо не безглуздям, то міфом, казкою про «сміливість і відважність». Саме тому існують певні прогалини в історіографії щодо дослідження цього питання. Джерельна база також практично відсутня. Тільки побіжні згадки в розвідках щодо Четвертого та П’ятого Хрестових походів вносять деяку ясність.
За даними джерела XIII століття, Chronica regia Coloniensis («Королівська хроніка Кельна»), Дитячий хрестовий похід розпочався між Великоднем і П’ятидесятницею 1212 року. Більшість дослідників вважає, що похід був зовсім не дитячим, а участь в ньому брали підлітки та дорослі юнаки. Підставою для цього твердження є те, що в середньовічних джерелах часто проскакує слово «pueri»(«хлопчики»), а так в ті часи нібито називали усіх простолюдинів. В одній із середньовічних хронік міститься згадка про те, хто приєднався до хрестового походу:
За даними сучасників походу в ньому брало участь близько 30 тисяч людей, кожен з яких був молодшим 12 років.
Відомо, що на чолі хрестового походу французьких дітей став дванадцятирічний Стефан (Етьєн) з Клуа, якому явився Ісус в образі ченця. Ісус звелів йому організувати похід. У ньому мали брати участь діти, щоб без зброї звільнити Єрусалим. Можна припустити, що ідея походу була пов’язана з непорочністю дитячих душ. Вважалося, що дітям не може бути заподіяна будь-яка фізична шкода.
Імовірно, що хрестоносці мали різну мету участі в поході: одні хотіли здобути славу, інші – помститися за рідних,які були вбиті чи загинули. Папа Римський Інокентій ІІІ заявляв:
Так чи інакше, автори хронік згадують дитячі хрестові походи близько 51 разу. Європа замовчує про ці безумства, вочевидь, тому, що так жахливо зароджувалася культура, фасад якої зараз прикрашений гуманістичними постулатами. Проте дитячі Хрестові походи не були хрестовими походами в широкому розумінні, адже Папа не оголошував і не узаконював їх. Скоріш за все це був лише популярний рух, деталі якого доволі незрозумілі для дослідників.