Спершу осінній ліс жовтогарячий та золотий. Згодом потемніле листя повільно опускається додолу в останньому кружлянні. Дерева міцно засинають в очікуванні зими. Тепер вони нагадують примарних казкових сторожів лісовика. Не заглядає у хащі яскравий сонячний промінчик. Тому в лісі часті тривожні сутінки. І стоїть тиша. Чути тільки як завиває осінній вітер. Іноді промайне пухнастий хвіст працьовитої білки. Проповзе між опалим листям їжачок. До них відізветься тиха розмова пташок.
Але в пізньому осінньому лісі є своя чарівність. Після дощу серед опалого листя раз у раз піднімають свої шапки численні гриби. Великий грибний острів – це осінній ліс.
-Який саме?
-Орфографічний.
-А навіщо він тобі?
-Хочу перевірити написання слова "магнетичний".
-Ось, тримай. Слова розміщені у алфавітному порядку, тому ти легко знайдеш потрібну орфограму.
-Я знаю... Все-таки "магнетичний" пишемо через е. Дякую.
-Звертайся