Відповідь:
я нарешті дойшов до кута лісу.но там не було ніякої дороги.якісь не кошені ,низькі кусти широко розстеленіпереді мною,а за ними бачилось пустинне поле...мені попалась якась заросша дорога я відправився по ній.товаривствоневелика нічна птиця майже наткнулась на мене і боязко нирнула в сторону.якась тваринка слабко і жалібно пискнула між каменів .казалось від роду не бував я в таких пустих місцях .ніде не мерехтів вогник.не чулось ніякого звуку кусти будто ставали с землі перед самим носом.
(через 10 мин. доделаю)
Пояснення:
Объяснение:Життя людини — це спілкування. Завдяки мові вона збагачується знаннями, уміннями своїх сучасників, засвоює досвід попередніх поколінь.
Ставлення людини до мови свідчить і про її культурний рівень, і про її громадянськість. Інакше й бути не може, бо мова втілює в собі духовні скарби народу, тому її вивчення, заглиблення в потаємне значення слова і прагнення до розширення та вдосконалення мовних ресурсів свідчать про небайдужість людини до минулого, сучасного і майбутнього того народу, який її породив. Через мову пізнається людина, виявляється її моральне обличчя, суспільні та естетичні ідеали. Сама по собі мова не може бути ні поганою, ні гарною. А от мовлення — інша річ.
Інтелігентне мовлення передбачає погляд на мову як творчу практику окремих людей, які, спілкуючись між собою, зберігають у ній культуру попередніх поколінь і розвивають її відповідно до надбань цивілізації.
Інтелігентне мовлення — це чуття мови, націленість на самовдосконалення, внутрішнє прагнення до знань, краси, етики поведінки, манери ввічливої розмови. Якщо ми говоримо, що в мові відбито характер народу, його психічний склад, побут, історію, то в мовленні виявляється в усіх своїх барвниках конкретна людина.
Духовна спадщина українського народу цінна й багата. Соціальне й індивідуальне в мові нерозривні, як невіддільна доля народу.
