На мою думку,сенс людського життя полягає у вірній присвяті свого життя Богу як основа основ.По-перше,що б не робила людина,але якщо вона не живе в Бозі,то марне її життя і робота.
Наприклад,людина зібрала врожай,неподякувавши за нього Богу.І на наступний рік врожаю стало в два рази менше.Чому?Бо людина не була вдячною Богові за дощі.По-друге,жити потрібно кожен день так,як останній,бо завтра може не бути.
Ми живемо в останні часи цього світу.
Отже,сенс людського життя є вірне слюжіння Богу:дотримання 10 заповідей.
К сожелению я не могу прислать фото, поєтому напишу по слову
1 речення:
Ми- підмет
спустилися- присудок
вниз- обставина
і- сполучник
стежка- підмет
повела- присудок
нас- додаток(?)
до річки- обставина
2 речення:
Та- (?)
ближче до вечора- обставина
набігли- присудок
звідкись- обставина
хмари- підмет
і- сполучник
пішов- присудок
дрібний- означення
осінній- означення
дощик- підмет
3 речення:
Усе- підмет(?)
потемніло- присудок
і стало- присудок
холодно- означення
похмуро- означення
Возможно есть ошибки...:(
В орудному відмінку