1 Вона знову побачила рідне місто, заметене хуртовиною. Линула тиха музика, симфонічна й меланхолійна. Травневий дощ, суворий та холодний, залив усе нам навкруги. У вітальні була порцелянова лампа, яка надійшла мені у спадок від бабусі. Берізки за вікном стояли, стрункі та гнучкі. 2. Він виїхав додому. Хмарки пливли по небу, аби полити землю водицею. Олексій погодився на відрядження, почувши про підвищення зарплати:) Марія йшла повільно, аби намилуватися красою природи. Мати розмовляла пошепки, щоб Андрійко не прокинувся.
Він що кішка: як ви його не киньте, всеодно на ноги стає. Або ви, кумо, їжте борщ, а я буду м'ясо, а ні, то я буду м'ясо, а ви борщ. Як ви до людей, так і люди до вас;
Ти б, метелику, не дуже пишався, сам учора гусінню був! Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти Ти його в плуг, а воно тобі в луг. Навчи дурня Богу молитися - він і лоба проб'є Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує Хто біди боїться, тому вона родич Здоров'я, як щастя, коли його не помічаєш, значить, воно є
