Объяснение:
Обставина - другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням ознаки, виражає якісно-означальну характеристику дії, стану чи позначає, за яких обставин відбувається дія, вказує на б, міру або ступінь вияву дії або ознаки. Типовим, морфологізованим, вираженням обставини є прислівник як? де? звідки? наскільки? якою мірою?. Обставина може виражатися відмінковими формами іменника з прийменниками або без них, дієприслівником, інфінітивом і фразеологічними зворотами прислівникового значення. Підкреслюється штрихпунктиром (_ . _ . _ . _).
На противагу додатку й означенню обставину виділяють, передусім, за значеннєвими показниками. До специфічних формальних ознак обставини належать формально-синтаксична автономність її у структурі простого речення і тісно пов'язана з нею граматична спрямованість обставинних компонентів до синтаксичної та морфологічної адвербіалізації.
Велике- якісний
Поганий-якісний
Основні-відносний
Певні-якісний
Особисті-відносний
Непотрібними-якісний
Необхідне-якісний
Нове-якісний
Попереднє-якісний
Найважче-якісний
Важку-якісний
Вагоміших-якісний
Довгострокових-відносний
Короткострокових-відносний
Стиль тексту- публіцистичний
Прикметник робить текст образним, мальовничим. Прикметники позначають різні ознаки предмета, це допомагає охарактеризувати його з різних сторін (за кольором, формою, розміром, вагою, зростання, простору) і виділити з ряду подібних; містять в собі авторську оцінку.
(-0-0-0=) ь знак познак не позначаеться