Ось настала золота осінь. сама красива і мальовнича пора року. осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. на берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти. золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. ідеш і радієш такій красі. і починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. а іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою. гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. ах! як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти. золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. а як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.
Настільки схожих героїв, як Іван-Ява та Павлуша, годі й шукати.Вони - не просто найкращі друзі, вони - немов, брати-близнюки. Обоє завжди прагнуть пригод, винахідливі і непосидючі. Жваві, активні та вигадливі.Можливо, єдине, що відрізняє хлопців - це серйозність Павлуші, адже він мріє стати пілотом, коли виросте. А для цього треба бути відповідальним та уважним. Таким Павлуша і є. Проте, він все одно погоджується на всі ідеї-витівки свого непосидючого друга Яви.Отже, Павлуша та Ява - це гіперактивні хлопці, для яких самої лише Васюківки, мабуть, замало.
Потрібно старанно вчитися !