[дру́жн`ій], [пу́т`н`ій], [ро́зб’ір], [с`в’а́то], [цв’іт], [{дз}в’іно́к], поли́чка], [запоро́з`ц`і], [приеск’і́плиевий], [пр’і́рва], [с`т`і́л`ки], [ск’і́л`ки], [п’і́с`н`і], [м’і́сц`а], [зр’і́зувати] , [оби́дв’і], [ви́тв’ір], [одв’і́чний], [св’іт], [тв’ір], [йу́н`іс`т`], [п’і́з`н`і], [бу́{дз}`ц`і], [ба́т`к’іўс`к’і], [усм’іхни́с`], [поуд`і́бн`і],[н`ічн`і́], [йі́хн`ойі], [гли́бш’і], [п’ід`н`ала́с`а], [химе́рн`і], [сл`іўц`а́], [п’і́сл`а], [гу́рк’іт], [поукр’і́ўл`а], [тл`і́йут`], [стр’і́хойу], [поутр’і́бн`і], [му́жн`іс`т`], [п’ідб’і́р], [п’і́дл`іток], [в’і{дз}`і́йати]
Объяснение:
ответ:1.
Він пройшов крізь століття й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг із роду в рід, від покоління до покоління. Найбільше обрядових сюжетів, пов’язаних із рушниками, збереглося у весільному церемоніалі. Рушники подавали і брали на сватанні, ним пов’язували молодих на заручинах, на рушничок ставали, коли брали шлюб, одружувались.
Візерунки на рушниках — то давні забуті символи: ромб із крапкою посередині — засіяна нива; вазон чи квітка — світове дерево від неба до землі; людська фігурка, немов з дитячого малюнка, — знак Берегині, богині хатнього вогнища.
А подивіться, де висять рушники. Над вікнами й над дверима, на покуті — це обереги від усього злого, що може зайти в дім.
«Хай стелиться вам доля рушниками!» — казали, бажаючи людині щастя
Объяснение:
