Вишивана сорочка — улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу.
Для вишивання потрібні нитки «муліне». Їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід гарненько прополоскати й висушити.
Найлегше вишивати на канві, бо на цій цупкій тканині плетиво ниток утворює маленькі й великі дірочки. Потрібно порахувати, скільки клітинок займе орнамент у ширину і, накинувши з кожного краю по чотири клітинки, відрізати шматок канви.
Втягнувши нитку у голку, можна братися до вишивання. Вколювати нитку потрібно у велику дірочку канви і виколювати нижче у дірочку так, щоб зверху утворився косий стібок. Це буде півхрестик. Коли зробити такі самі стібки назад по тих же проколах, косі стібки ляжуть в іншому напрямку і утворять хрестики.
Я вдячна бабусі за її науку, за те, що відкрила мені таємниці вишивки.
http://ukrtvory.ru/tvir-opis-procesu-praci.html
улітку багато людей задіяні у праці на полі. хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. відпочиваючи за містом, я часто спостерігав за такими працьовитими людьми і мені дуже їх старанність. наприклад, ви можете запитати: "що може зацікавити у праці звичайного косаря? ". та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. до роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним ві траву в один бік. під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. працює довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.
Кожна сучасна людина, яка вважаэ себе освіченою та добре вихованою, повинна вміти правильно говорити та мати досить великий лексикон.
Під час знайомства завжди звертають увагу на те, як ти говориш. Культура мовлення, на загальну думку, свідчить про культуру людини взагалі, рівень її духовного й інтелектуального розвитку, і якщо мова буде багата на нелітературні слова та вирази, то відповідно й думка буде негативною. А якщо ти використовуєш під час розмови слова, що прийнято називати суржиком (сумішшю російської та української мов), то це свідчить про зовсім низький рівень культури мови, отже, і твого розвитку.
Збагачення лексикону — це непроста й тривала, кропітка праця. Не можна прокинутись рано-вранці та відчути, що ти вже говориш правильно та красиво, не доклавши до цього жодних зусиль. Є багато в, і найпростіший та найнадійніший з них — це читання. Усі книги написані літературною мовою, тобто такою, де немає неправильних слів та виразів, а також немає поганих слів. Читаючи книжку, ти запам'ятовуєш, як пише автор, які слова він використовує у тій чи іншій ситуації.