Прийшла осiнь. Навкруги почали жовтiть лисття дерев. Чомусь ста(э) сумно. Починаються постiйнi зливи. Але в осенi (э) щось загадкове, яке причарову(э). Восени люди збирають гриби, останнiй урожай, ягiдки. Осiнь я не дуже сильно люблю, бо почина(э) холодати.
Краса ранньої осені ще яскрава, але вже наче покрита серпанком прохолодної печалі. Мабуть печаль в нас від того , що ми сумуємо по ласкаво синьому морю. Але барвисте листя так заспокійливо шелестить під ногами, а всі відтінки червоного, жовтого та коричневого надихають на творчість. Ти можеш просто лягти і споглядати за неймовірними хмарами, або пройтись по лісу і натрапити на полянку лісних грибів. Скільки ж це приносить задоволення! Люблю осінь за початок нового вітка знань в моєму житті.
Дієслова бувають доконаного (що зробити?) та недоконаного виду(що робити?): працював (що робив?) - недокон. вид.; відпрацював (що зробив?) - докон. вид. Перехідні дієслова означають дію, яка спрямовується (переходить) на певний предмет, названий іменником або займенником у знахідному відмінку без прийменника: виконати (що?) вправу; зустріти (кого?) друзів; прочитати (що?) книгу. Якщо присудок у реченні вживається із заперечною часткою не, іменник ставиться не в знахідному, а в родовому відмінку: У темряві мого неіснування не міг я чути рук твоїх тепла. Додаток у родовому відмінку, залежний від перехідного дієслова, ставиться й тоді, коли він означає частину від цілого: Хворому подали води. Неперехідні дієслова означають дію або стан, які на інший предмет не переходять і не вимагають знахідного відмінка без прийменника від іменника чи займенника: Гуляти парком, гуляти в парку, весело сміятися. Дієслова з -ся є неперехідними.
Хто літом працює, взимку не голодує Українські народні вислови - справжній скарб мудрості поколінь. Один з таких висловів - "Хто літом працює, взимку не голодує". Нескладно здогадатися, що безвісний автор цього вислову був селянином. Адже саме для селянина дуже важливо було не гаяти часу навесні і влітку, щоб виростити добрий врожай. Як то кажуть, "весняний день рік годує". Літній - також. У цьому полягає дуже глибока селянська мудрість: є пора, коли треба працювати, хочеш ти цього чи ні. Для селян така пора - весна й літо. Той, хто працює старанно, буде ситий узимку, коли не буде робіт у полі. А той, хто ледарював, коли усі інші працювали, буде сидіти у хаті голодний.
