Найбільше я люблю весну. Це, незважаючи на багато дощів та болото, найпрекрасніша пора року.
Весною все на землі пробуджується до нового життя. Розтає сніг, з’являється молода зелена травичка. На деревах і кущах розпускаються листочки. Весною повертаються до нас перелітні птахи: шпаки, граки, лелеки. Вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят.
Я люблю гати за весняною природою. Бачити, як усе навколо оновлюється, прикрашається після зимового сну. Весело співають струмочки, на всі голоси прихід весни пернаті музиканти. Повітря наповнюється духмяним запахом рослин. Весна — це оновлення у природі. Саме за це я її люблю.
Ніч у ніч, все одно, по-латині, чимдалі , по двоє, зрозумів-таки, Вінниччина, бароко, вінегрет, кінець кінцем, тяжкохворий, сніжно-білий, західноукраїнський, суспільно-політичний, проїзний, виїжджаю, ллєш, до вподоби, афганець, піввідра, уві сні, переді мною, народнопісенний, національно-культурний, заява-зобов'язання, зовнішньоекономічний, суперактуальний, культурно-історичний, чітко виражений.