Я тобі напишу кілька прислів'їв, а одразу після кожного з них вкажу прислівник(з цього ж таки прислів'я та його(прислівника) характеристику) Ну ось, пояснювати я не вмію, та сподіваюсь, зрозумієш))
1. Гарно того вчити, хто хоче все знати.
Гарно - розряд - якісно-означальне, похідний(походить від прикметника, утворився суфіксальним за до суфіксу -о), синтаксична роль - присудок(якщо точніше - частина складеного дієслівного присудка - гарно вчити)
2. Недовго цілився, та добре попав.
Недовго - розряд - часу б творення - префіксальний( беремо прислівник довго та додаємо до нього превікс не-), синтаксична роль - обставина.
Звідси ж беремо інший прислівник:
Добре - розряд - якісно-означальний б творення - суфіксальний(за до суфіксу е-), синтаксична роль - обставина.
Вибач, я вже майже нічого не пам'ятаю з цієї теми, тому до тим, що згадала)
ответ: Привіт!
1. Осяяне сонцем літнього дня місто миготіло всіма барвами.
2. Сині очі, вмиті сльозами, виблискували волошковим квітом - чисті, непорочні й по-дитячому довірливі.
3. Настояні на сизих отавах і туманах серпневі ночі дихають пахощами зрілого літа.
4. Палац, оточений величезним парком, стояв на високій горі, внизу голубіли озера й ставки, а далі мерехтів Дніпро.
5. Дівчину, високу, ставну й повногруду, облягала біля полотняна сорочка з вишитими рукавами.
6. Над морем злітали чайки, шугали в голубому мареві білими крильми, схожими на трепетні сторінки, вихоплені з якоїсь книги чи власної пам'яті.
7. Зрідка зустрічалися низькорослі дубки, кучерявилася унизана оранжевими ягодами чіпка, шипшина.
8. І віхола, густа, лапата і тепла, знову насувала.
9. Сонце сідало за густо порослу золотим дроком і маслинами гору.
Я не впевнена лише на рахунок 5 і 6 речення, але дуже сподіваюся, що хоч трохи до
з першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. незважаючи на вік, у нього міцна постава. Обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. Зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбовує у пам*яті. Довгі вуса, оселедець на голові, густі нависні брови - свідчать про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. у запарожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чого, на якому відбились сліди часу і переживань.
сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій у якому були і перемоги, і поразки, це воїн загартований у боях.
запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію длдя нас.
картина А. Монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а і частину нашої важкої долі. Усобі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас сво\ життя, щоб ми жили вільно.