Іноді калину порівнюють з молодою дівчиною, що весною вбирається в біле вбрання, а восени надягає багряні прикраси.
Кожної весни калина прокидаєтся і простягає свої тоненькі гілочки до сонця. Сонечко ж турботливо прикрашає їх звабливим білим цвітом, а згодом маленькими яскравозеленими листочками. Коли квітки оцвітають, то з"являються маленькі зелені намистинки. Восени вони достигають і червоніють, на радість пташкам. А листочки калини в цей час вбирають в себеусю палітру осінніх барвⒶ.
Ось вже місяць космічний човен мандрує по безкрайому космосу. Нарешті зупинка. Нова планета. Щось вражаюче і загадкове. Один з космонавтів наважився оглянути невідоме оточення. Він ходив довгих три годи. Уважно придивлявся. Прислухався до всього. Все здавалось таким чужим і далеким серцю. Він стомився і почав сумувати. Побачивши не далеко від себе невеликий кам"яний насип він вирішив зупинитися і відпочити. Комонавто важко присів на гаряче каміння і сумним поглядом озирнувсь навколо. Якась пустка і нічого більше. Час минав швидко. Космонавт вирішив поврнутися. Коли він підійшов до човна, то зустрів таких же сумних друзів. Всі разом вирішили якомога швидше летіти назад, бо зрозуміли - рідніше рідної землі в усьому космосі не знайдешⒶ.
Якби ж то можна було не ставати два рази на одні й ті ж граблі (З. В.).