Хто рано встає, тому Бог подає.
Йому влітку-жарко, а взимку-холодно
Хай і смішно, аби затишно.
Зробиш спішно-вийде смішно.
Буде тому голодно, хто в жнива холодку шукає.
Ластівки низько літають – дощ обіцяють.
Високо і швидко пливуть у небі хмари – на гарну погоду.
Хто влітку холодку шукає, той взимку голодним засинає.
Риба шукає, де глибше, а людина —де краще.
Тихше їдеш — далі будеш.
Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
Око бачить далеко, а розум ще дальше.
Глибока річка, як думка, йде спокійно.
На уроках української літератури ми вивчаємо твори усної народної творчості. Казки і легенди, приказки і прислів'я, загадки і пісні. Чи ж потрібні вони сучасному школяреві? Думаю, потрібні. Бо фольклор відображає погляди народу, його мораль і етику, показує взаємини з людьми і природою, знайомить зі звичаями, традиціями, обрядами українців. Народ у фольклорних творах висловив гарячу любов до рідного краю, опоетизував героїчне минуле, оспівав і прославив мужніх захисників вітчизни.
Важко уявити, яким сірим було б життя без колядок і щедрівок, без Різдвяних вертепів і Великодніх веснянок. Велике багатство мудрості та краси передали нам предки. І все це потрібно знати, оберігати, щоб не забути своє коріння, свій родовід, щоб не стати безбатченками.