Я виростав в безводному краю, Де була морем дощова калюжа, Не бачив довго я й малої річки, Та чув я змалку слово чарівне: Дніпро…
Я слухав жадібно ті повісті бувальців: Один плоти колись Дніпром сплавляв, Той плив Дніпром, а той в ньому купався, Той рибу там ловив, той жив біля Дніпра, – І всі захоплено йому хвалу складали… Дніпро…
На досвітках читали вголос “Кобзаря”, Співали часом там – “Реве та стогне…”, І знов Дніпро ставав переді мною, У снах я марив хвилями й човнами, На них пливли кудись з піснями козаки… Дніпро…
І ось прийшла якась чудна хвороба: Я раптом перестав і їсти й пити, Усе дививсь в той бік, де був Дніпро, І твердив все: “Я хочу до Дніпра!” Дніпро…
