Моє покоління стало очевидцем перехідного періоду нашої держави в побудові демократичного суспільства. український народ рухається вперед, долаючи труднощі, виправляючи допущені помилки. але, на жаль, щоразу нові зміни нашої влади призводять до нових змін у самій країні. дуже часто все починається спочатку, у розбудові змінювати вже я надіюся на те, що моя країна вийде на правильний шлях, вірю в майбутнє незалежної держави, яка посідатиме гідне місце серед інших держав. для цього ми повинні докладати великі зусилля, працювати й творити задля її добробуту, сприяти розвитку всіх сфер її життя. коли кожен з нас усвідомить, що майбутнє незалежної країни таки знаходиться лише в наших руках. і це буде залежати не лише від майбутнього країни а і майбутнього самих нас - людей!
-Привіт! -Привіт. -Як справи? Як у тебе проходить карантин? -Не дуже, бо я вже дуже сумую за всіми друзями, школою та прогулянками! А в тебе як? -В мене також приблизно так. Коронавірус цього року зруйнував всі плани.. -Це точно! Я так хотіла влітку поїхати кудись подорожувати. -Ми з родиною також набудували багато планів, але схоже, що не варто сподіватися на те, що вони здійсняться. -Мало того, що коронавірус не дасть втілити плани в реальність, то від нього ще і дуже постраждала економіка. -А ще він забирає життя людей, як і літніх, так і молодих. -З рештою, я вірю в те, що скоро все це закінчиться і ми почнемо жити, як раніше. -Я думаю, що після цього люди почнуть набагато більше цінувати життя та все, що в них є. -Сто відсотків! Ми всі тепер почнемо не так відноситися до всіх моментів нашого життя. -Щиро сподіваюсь, що вже зовсім скоро можна буде вийти на вулицю та вдихнути свіже повітря, знявши маску. -Я дуже сильно чекаю цього!
