У сучасності кожного року набуває популярності мережа інтернет . Вона дає людям багато різноманітних можливостей , кожного дня ми можемо читати наукові статті , переглядати документальні фільми тощо . Маємо можливість здійснювати через інтернет будь-які замовлення , знайти потрібну інформацію , але є те , що стало надзвичайно розповсюдженим серед молоді . Звісно , це соціальні мережі . Їх є не мало , у кожній з них зареєстровано мільйони людей , переважно , це юне населення . Дійсно , від соціальних мереж може бути користь . Щоразу коли ми відкриваємо свій профіль , то можемо спілкуватися з друзями , однокласниками , близькими . Я вважаю, що інтернет дійсно зближує людей . Там ми можемо знайти своїх однодумців . Якщо у підлітків є свої захоплення , те , чим вони цікавляться , завжди можна за до соцмереж знайти нових друзів , які матимуть з тобою спільні інтереси.
Тому , як висновок , можна сказати , що інтернет , це доволі корисна річ , якщо використовувати її з розумом .
Ніколи раніше не почував я так ясно зв’язку з землею, як тут. У містах земля одягнена в камінь і залізо і недоступна. Тут я став близький до неї. Свіжими ранками я перший будив ще сонну воду в криниці. Коли порожнє відро плескалося денцем об її груди, вона ухала гучно спросоння у глибині й ліниво вливалася в ньоого. Потім тремтіла сиза на сонці. Я пив її свіжу, холодну ,ще повну снів і хлюпав нею собі в лице.
Після того було молоко. Білий пахучий напій пінився у склянці і прикладаючи його до уст я знав ,що то вливається в мене м'яка вика ,на якій тільки вчора цілими роями сиділи фіолетові метелики цвіту. Я п'ю екстракт луки.
Або той чорний разовий хліб ,який так гарно по-сільськи пахне
. Він мені близький ,наче дитина ,що зросла на моїх оч..х. Он біжить він полями, як дикий вовнистий звір і вигинає хребет. А край ниви стоять вітряки, наче пастки на нього і готують вже зуби ,щоб стерти зерно на білу муку. Я все це бачу і безпосередні мої стосунки з землею.
Я тут почуваю себе багатим, хоч нічого не маю.
