Ось вже місяць космічний човен мандрує по безкрайому космосу. Нарешті зупинка. Нова планета. Щось вражаюче і загадкове. Один з космонавтів наважився оглянути невідоме оточення. Він ходив довгих три годи. Уважно придивлявся. Прислухався до всього. Все здавалось таким чужим і далеким серцю. Він стомився і почав сумувати. Побачивши не далеко від себе невеликий кам"яний насип він вирішив зупинитися і відпочити. Комонавто важко присів на гаряче каміння і сумним поглядом озирнувсь навколо. Якась пустка і нічого більше. Час минав швидко. Космонавт вирішив поврнутися. Коли він підійшов до човна, то зустрів таких же сумних друзів. Всі разом вирішили якомога швидше летіти назад, бо зрозуміли - рідніше рідної землі і в усьому космосі не знайдешⒶ.
Був ясний теплий день,Сашко готувався до свого виступу і ось,на його телефон приходить смс від бабусі:"Онучок,я приїду на вокзал через 20 хвилин,зустріне мене будь ласка".В голові Сашка промайнула дуже швидка думка"Як же я міг забути про це...".Саркозі не розгубився і вирішив набрати своєму другу,Івану,щоб попросити до :
-Ало?-сказав Сашко
-Ало,так,я тебе слухаю-відповів Іван
-Привіт,Іване,в мене до тебе одне прохання
-Яке?
-Ти зараз не зайнятий?-запитав Сашко
-Та поки-що ні,ну каже вже,яке прохання!
-Ти зможеш зустріти мою бабусю на вокзалі через 15 хвилин?
-Ты ще питаєш,звісно зможу!
-Та ти мій рятівник,дякую тобі дуже,Іване!
-Завжди до твоїх послуг
Объяснение:
2)[М а л' й у в а н:' й а]
1)При-лад-дям
2)Ма-лю-ван-ня