М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Фонетичний розбир слова (здається) 12б

👇
Ответ:
курма4
курма4
14.06.2020
Фонетичний розбір слова ЗДАЄТЬСЯ

1. Здається — фонетична транскрипція 1) - [здайец':а];   2) - [здайет'с'а]

Звукова схема:

1)  - - • = • =: •        2) - - • = • = = •

2. позначити наголос рискою над буквою "є", над звуком "е".

3. поділити на склади - [зда / йе / ц':а].

4. У слові три склади: усі склади — відкриті; 1-й і 3-й — ненаголошені, 2-й — наголошений.

5. У слові 8 букв і 7 звуків; кількісної відповідності немає, тому що буква є у позиції після голосного позначає два звуки — [йе]; буквосполучення -тьс- унаслідок асиміляції позначається як [ц':].

6. Голосні звуки: [а], [е], [а]:

[а] перший і третій — голосний заднього ряду низького підняття, ненаголошений;

[е] — голосний переднього ряду середнього підняття, наголошений.

7. Приголосні звуки: [з], [д], [т'], [й], [с']:

[з] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий;

[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;

[й] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який;

[т'] — шумний, середньоязиковий, проривний, глухий, м’який; 

[с'] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений.

8. Приголосний т у позиції перед с асимілюється ним, і це буквосполучення читається як [ц':].

9. Незважаючи на процеси асиміляції пом’якшений подовжений

[ц':] графічно передається буквосполученням -тьс-: здається.

4,5(58 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
sashamay2016
sashamay2016
14.06.2020
Перший друг людини - це собака , відомий всім факт . Але звідки ж він узявся мало хто знає. Чому саме собака , а не кішка або кінь ? Адже вони так само залежать від людини , як і решта домашні тварини.
Прийнято вважати , що предок нашого друга - вовк , про це можуть розповісти вчені, що проводили дослідження ДНК. З цього може випливати те, що вона більше належить зграї і дружба для неї чужа.
Відповіддю на питання , чому ж саме собака може бути те , що використання особистісних якостей тварин частіше застосовується людиною. От скажіть , скільки разів ви бачили , як кішка рятує потопаючу людину , або хом'яка - поводиря , а кінь , що приносить застрелену дичину ? Напевно , жодного разу , що не дивно .
Собака стала ближчою для людини лише для того , щоб надавати до здатність до виконання наказів , простота дресирування і витривалість - головні якості , яких немає у решти домашніх тварин , а значить , вся дружба тільки і полягає в тому , що людина використовує тварина . Можливо , це егоїстично , але , принаймні цілком обгрунтовано і справедливо. Кожен отримує саме те , що йому потрібно.
4,5(13 оценок)
Ответ:
akimkryt42
akimkryt42
14.06.2020
Це про мишенять по імені круть і верть які нічо не хотіли робити апівень все сам робив і колосок зірвам його і хліб з нього зробив це про ту казку?
півник і двоє мишенят
Жили собі двоє мишенят — Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, всіх піснею збудить та й до роботи береться. Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колосок.

— Круть, Верть, — став гукати півник, — а гляньте-но, що я знайшов!

Поприбігали мишенята та й кажуть:

— Коли б це його обмолотити...

— А хто молотитиме? — питається півник.

— Не я! — одказує одне мишеня.

— Не я! — каже й друге мишеня.

— Я обмолочу, — каже до них півник. І взявся до роботи.

А мишенята й далі граються.

От вже й обмолотив півник колосок та й знов гукає:

— Гей, Круть, гей, Верть, а йдіть гляньте, скільки зерна я намолотив!

Поприбігали мишенята.

— Треба, — кажуть, — зерно до млина однести та борошна намолоти.

— А хто понесе? — питає півник.

— Не я! — гукає Круть.

— Не я! — гукає Верть.

— Ну, то я однесу, — каже півник. Узяв на плечі мішок та й пішов.

А мишенята собі одно скачуть — у довгої лози граються. Прийшов півник додому, знов кличе мишенят:

— Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно приніс. Поприбігали мишенята, пораділи:

— Ой півничку! Вже тепер тісто треба замісити та пиріжечків спекти.

— Хто ж міситиме? — питає півник. А мишенята й знов своє:

— Не я! — пищить Круть.

— Не я! — пищить Верть. Подумав, подумав півник та й каже:

— Доведеться мені, мабуть.

От замісив півник тісто, приніс дрова та й розпалив у печі. А як у печі нагоріло, посадив пиріжки.

Мишенята й собі діло мають: пісень співають, танцюють.

Аж ось і спеклися пиріжки, повиймав їх півник, виклав на столі.

А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба.

— Ох, і голодний я! — каже Круть.

— А я який голодний! — каже Верть. Та й посідали до столу.

А півник і каже:

— Стривайте-но, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто знайшов колосок.

— Ти, — кажуть мишенята.

— А хто його обмолотив?

— Ти, — вже тихіше відказують Круть із Вертем.

— А тісто хто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?

— Ти, — вже й зовсім нищечком кажуть мишенята.

— А що ж ви робили?

Що мали казати мишенята? Нічого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а півник їх і не тримає. Хто ж отаких лінюхів пиріжками пригощатиме?
4,5(75 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ