Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні.
Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на до Я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. Він до мені порадою, він запропонує реальну до У цей же час мої друзі теж можуть розраховувати на мене. І я їх не підведу, не зраджу. Тоді ж що може бути кращим за це товариство, за товариську підтримку?
Однією з складових частин щастя, на мій погляд, є здоров'я. Не маючи його, людина відчуває себе руїною. Як відомо, здоров'я неможливо купити за гроші. Нехай ти будеш навіть мільярдером, але, не маючи здоров'я, будеш ти радіти своїм грошам? І тільки тоді зрозумієш, що щастя все ж таки неможливо оцінити лише в грошовому еквіваленті. Скільки людей страждає від того, що у молоді роки Дозволяли собі зайві речі, забуваючи про наслідки — це і нестримне вживання алкоголю, і безмірне паління, дві, а то й три пачки у день! Наслідки не чекатимуть, і вже скоро такі люди відчують себе дуже хворими, адже людський організм зроблений не з заліза. Тому, я вважаю, що здоров'я потрібно берегти замолоду, щоб у похилому віці не бідкатися та не звертатися до лікарів;
Щастя, я гадаю, — це мати здорових, люблячих батьків. Адже вони так багато віддають нам, своїм дітям. А ми зрідка буваємо такими невдячними, такими байдужими до їхніх прохань. Але якщо замислитися, то, мені здається, ми могли би частіше прислухатися до їхніх зауважень, порад, приділяти їм більше часу та уваги. Бо вони віддають нам стільки любові, стільки ніжності та ласки! Від наших найперших кроків до кінця своїх днів вони ведуть нас дорогами життя, не помічаючи інколи, що з маленьких нетям ми швидко перетворилися на самостійних, дорослих людей. Проте для батьків ми, здається, назавжди залишаємося маленькими дітьми. Але яке все ж таки щастя, що вони є, рідні, милі батьки!
Для мене щастя—коли тебе розуміють. У наш вік, вік прискорень, коли усі навкруги поспішають, не помічаючи нічого навколо, не залишається часу, щоб прислухатися до голосу інших людей. З усіх боків оточує нас глуха байдужість.
Тому, я гадаю, так важливо, коли тебе можуть спокійно вислухати, зрозуміти, дати пораду. Це може бути товариш, або батьки, або навіть якась незнайома людина, яка не втратила людськості, яка вірить іншим. Зараз, на жаль, такі люди є рідкістю.
Хочеться вірити, що з часом люди навчаться вислуховувати один одного чи просто згадають, як це робилося раніше; навчаться уважніше ставитися один до одного. Через непорозуміння людей відбуваються сварки, навіть катастрофи. Чому ж не зупинитися на мить, не вислухати співбесідника, а головне, не зуміти його зрозуміти? Адже це так просто! І тоді, на мою думку, у світі буде менше злості, розчарувань та непорозумінь. Люди будуть щасливими, спокійними, урівноваженими, зменшиться кількість відвідувань психоаналітиків, адже кожен з нас буде в змозі дати пораду, до близьким або навіть незнайомим людям. Тоді, мабуть, люди зрозуміють, що жити у згоді, без чвар, без якихось розбірок, без катастроф та війн — це і є головне, це і є справжнє щастя. Адже мирне небо над головою, мир у душі — це все, про що може мріяти кожна людина, яка знає ціну усьому, що відбувається зараз у світі.
Що таке щастя, кожний розуміє по-своєму. Щастя, на мій погляд, — це коли всі відчувають себе щасливими, коли усім добре. Нехай поряд зі мною завжди будуть вірні друзі, нехай хвороби не чіпляються до мене та моїх близьких, нехай у світі панує взаєморозуміння, нехай будуть як можна довше поруч зі мною мої батьки, і тоді я, мабуть, зможу впевнено сказати: "Я—щаслива людина!"
Як стати авторитетом? Деякі з нас честолюбні й амбіційні з самого дитинства. Вони прагнуть виділитися з групи друзів, бути для них авторитетом, лідером — як формальним, так і неформальним. І це їм вдається завдяки особливій здатності викликати у однолітків готовність слухати і погоджуватися з їх рішеннями, а ще користуватися їхньою довірою і повагою. Але в міру того, як діти дорослішають, стати авторитетом у своєму класі або компанії стає все важче. Як стати авторитетом серед своїх друзів-школярів? У молодших школярів статус створюється дорослими і залежить від оцінок: чим пильніш учень, тим міцніше його положення. Тому саме відмінники користуються найбільшим авторитетом в початковій школі, так як їм доводитися стати прикладом для інших. Колектив підлітків пред’являє до свого лідера зовсім інші вимоги. Їх вже не влаштовує залежність від думок і оцінок дорослих, тепер вони мають власну думку з будь-яких питань і самі оцінюють один одного. За що підлітки будуть поважати свого лідера? За силу — зовнішню і внутрішню, за принциповість, надійність і вміння приймати рішення, мати свою думку, незалежне від того, що думають інші. За досягнення, таланти, здатність зацікавити, виділитися із загального фону. Якщо вам важливо стати авторитетом для своїх друзів та однокласників, вам обов’язково потрібно відповідати цим уявленням про лідера. Цікавтеся захопленнями своїх приятелів, завжди майте тему для розмови з ними. Заохочуйте їх до спілкування і розповідайте їм щось нове, що стосується їх хобі. І діліться своїми успіхами, але так, щоб це не викликало неприязні або усмішок. Знайдіть привід, щоб проявити свої таланти, і постійно розвивайте їх, працюйте над собою. Дуже добре зайнятися якимось популярним видом спорту, записатися в клуб екстремального відпочинку або школу виживання. Будьте здатні до того, що не можуть зробити інші, знайте те, що їм може бути цікаво, чому ви можете їх навчити. Недостатньо бути формальним лідером, таким, як, наприклад, староста в класі, щоб стати авторитетом серед друзів і одночасно користуватися довірою дорослих. Але цю можливість треба використовувати для розвитку своєї здатності викликати ці повагу і довіру. Уміння знаходити баланс між вимогами вчителів та однокласників до вам, коли ви почнете будувати свою професійну кар’єру. Які якості потрібно розвивати, щоб стати авторитетом для ровесників? Впевненість у собі. Вчіться приймати рішення і брати на себе відповідальність. Не уникайте ситуацій, які вимагають вашої сміливості — загартовуйте свій характер, зміцнюйте свою волю. Обізнаність. Постійно розширюйте свій кругозір, цікавтеся всім, що відбувається навколо. Володійте тією інформацією, яка важлива для ваших друзів. Товариськість. Завжди будьте поруч з однокласниками, беріть участь у загальних бесідах, що не уникайте загальної уваги. Витривалість і фізична сила. Займайтеся спортом, тренуйтеся, освоюйте навички боротьби. Ваші однолітки цінують силу, здатність постояти за себе і захистити друзів. Уміння створювати свій стиль. Дотримуйтесь моді, але залишайтеся собою, не схожим на інших. Ви повинні виглядати сучасно, але так, щоб ваш зовнішній вигляд викликав захоплення схвалення однокласників і не дратував дорослих. Як стати авторитетом для молодшого дитини? Якщо ви користуєтеся визнанням своїх ровесників, ви зумієте заслужити його і в інших дітей. Допомагаючи малюкам повірити в свої сили і робити перші кроки до досягнення їх цілей, ви станете для них людиною, чий авторитет буде незаперечний. Вміючи залишатися тільки старшим другом і викликаючи в них почуття, що всі перемоги і успіхи досягнуті їх власними зусиллями і вашої невеликою до ви завжди будете їх наставником. Вас будуть слухати, за вами будуть слідувати, вам будуть вірити.
Добридень, Сашко! О, Галю, привіт! На тренування спішиш? А я не чекала тебе зустріти в спортивній школі! Ти, здається, ніколи не цікавився спортом. Так, мені більше подобалося проводити час перед монітором. Але нещодавно я відірвався від віртуальних ігор! Хто це тебе надихнув займатися? Наш фізрук. Дмитро Іванович. Він запропонував мені після уроків приходити до нього в секцію, займатися легкою атлетікою! Ти, виходить, добре бігаєш? Так, я дуже спритний щодо бігу на короткі дистанції. А на довгі? Ще поки ні... Втомлююся швидко. Потрібно тренувати витривалість. Раніше я зовсім не звертав на неї уваги. Добре, що ти зацікавився нарешті фізкультурою. А я зі спортом не розлучаюся, ти знаєш! Так, Галю, меня відомо. Ти полюбляєш дівчачі види спорту! Справді, хлопці до нас не ходять! Сьогодні будемо робити вправи з мячиком, вигинатися, як тільки вдається! А ти приєднуйся до нас! Будеш першим у школі худоднім гімнастом! Уявляю себе з гулькою на голові та в гламурному тріко! Ні, мені до вподоби бігова дорожка! Ну. бувай, гімнастко! Бувай, Сашко! Дивись мені, не закидай тренування! Не дочекаєшся! Щасти тобі!
Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні.
Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на до Я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. Він до мені порадою, він запропонує реальну до У цей же час мої друзі теж можуть розраховувати на мене. І я їх не підведу, не зраджу. Тоді ж що може бути кращим за це товариство, за товариську підтримку?
Однією з складових частин щастя, на мій погляд, є здоров'я. Не маючи його, людина відчуває себе руїною. Як відомо, здоров'я неможливо купити за гроші. Нехай ти будеш навіть мільярдером, але, не маючи здоров'я, будеш ти радіти своїм грошам? І тільки тоді зрозумієш, що щастя все ж таки неможливо оцінити лише в грошовому еквіваленті. Скільки людей страждає від того, що у молоді роки Дозволяли собі зайві речі, забуваючи про наслідки — це і нестримне вживання алкоголю, і безмірне паління, дві, а то й три пачки у день! Наслідки не чекатимуть, і вже скоро такі люди відчують себе дуже хворими, адже людський організм зроблений не з заліза. Тому, я вважаю, що здоров'я потрібно берегти замолоду, щоб у похилому віці не бідкатися та не звертатися до лікарів;
Щастя, я гадаю, — це мати здорових, люблячих батьків. Адже вони так багато віддають нам, своїм дітям. А ми зрідка буваємо такими невдячними, такими байдужими до їхніх прохань. Але якщо замислитися, то, мені здається, ми могли би частіше прислухатися до їхніх зауважень, порад, приділяти їм більше часу та уваги. Бо вони віддають нам стільки любові, стільки ніжності та ласки! Від наших найперших кроків до кінця своїх днів вони ведуть нас дорогами життя, не помічаючи інколи, що з маленьких нетям ми швидко перетворилися на самостійних, дорослих людей. Проте для батьків ми, здається, назавжди залишаємося маленькими дітьми. Але яке все ж таки щастя, що вони є, рідні, милі батьки!
Для мене щастя—коли тебе розуміють. У наш вік, вік прискорень, коли усі навкруги поспішають, не помічаючи нічого навколо, не залишається часу, щоб прислухатися до голосу інших людей. З усіх боків оточує нас глуха байдужість.
Тому, я гадаю, так важливо, коли тебе можуть спокійно вислухати, зрозуміти, дати пораду. Це може бути товариш, або батьки, або навіть якась незнайома людина, яка не втратила людськості, яка вірить іншим. Зараз, на жаль, такі люди є рідкістю.
Хочеться вірити, що з часом люди навчаться вислуховувати один одного чи просто згадають, як це робилося раніше; навчаться уважніше ставитися один до одного. Через непорозуміння людей відбуваються сварки, навіть катастрофи. Чому ж не зупинитися на мить, не вислухати співбесідника, а головне, не зуміти його зрозуміти? Адже це так просто! І тоді, на мою думку, у світі буде менше злості, розчарувань та непорозумінь. Люди будуть щасливими, спокійними, урівноваженими, зменшиться кількість відвідувань психоаналітиків, адже кожен з нас буде в змозі дати пораду, до близьким або навіть незнайомим людям. Тоді, мабуть, люди зрозуміють, що жити у згоді, без чвар, без якихось розбірок, без катастроф та війн — це і є головне, це і є справжнє щастя. Адже мирне небо над головою, мир у душі — це все, про що може мріяти кожна людина, яка знає ціну усьому, що відбувається зараз у світі.
Що таке щастя, кожний розуміє по-своєму. Щастя, на мій погляд, — це коли всі відчувають себе щасливими, коли усім добре. Нехай поряд зі мною завжди будуть вірні друзі, нехай хвороби не чіпляються до мене та моїх близьких, нехай у світі панує взаєморозуміння, нехай будуть як можна довше поруч зі мною мої батьки, і тоді я, мабуть, зможу впевнено сказати: "Я—щаслива людина!"
І нехай у мене не буде порожньо у кишенях...
Объяснение: