Вирвати кілок із землі мені вдлось з легкістю. Коза спочатку розгубливо зробила декілька кроків у бік і зрозуміла, що її більше нічого не тримає. Вона задоволено похитала головою і швидко попрямувала до невеликого садка. Садок той давно ніким не доглядався і огорожа була майже зруйнована. Манька швидко зникла за розлогими кущами ясенка і калини. Я з великою душевною втіхою попрямував до товаришів і через декілька хвилин мої думки вже були зайняті іншими речами. Але коли я повернувся ввечері додому, мене чекала неприемність. На порозі стояла розлючена мати разом із сусідкою. Вона сварила мене за те що я відв"язав козу. Виявилось, що сусідка знайшла її у своєму городі, коли та зі спокійною совістю їла капусту. Мені стало соромно за свій вчинок. Я ж хотів щоб було краще, а виявилось, як завжди Наступного ранку я знову побачивв прив"язану сумну Маньку.
Я дуже люблю малювати. У вільну хвилину сідаю за улюблену справу.
Мама купила мені кольорові олівці, фарби, білий папір. Спочатку з простим олівцем у руці я обмірковую свій майбутній малюнок. Потім в справу підключаються кольорові олівці чи фарби. Усім подобаються мої малюнки. Одного дня тато вирішив зробити настінну виставку моєї творчості. Усі підтримали його ідею. Вона стала прикладом для моєї подруги. Софія теж вдома запропонувала наклеїти на стіні свої найкращі малюнки.
Рідні радіють моїм успіхам. На день народження брат подарував мені велику книгу по малюванню. Вона тепер є моїм незамінним помічником. Вчить малювати тварин, рослини, людей. Розповідає багато цікавого про художнє мистецтво, яке так захопило мене.