«- Який Чіпка?
- А той… що, як навіжений, ганяє по селу…
- Ага!.. Чого ж це?
- Та каже: чи не купив би ти хліба?
- Якого хліба? - пита, роздумуючись, Грицько.
- Не знаю. Каже - хліб продати… А я стою собі та думаю: який це він хліб продає, й навіщо тобі хліб купувати, коли богу, свій ще потрохи тягнеться…
- Що ж ти йому одказала?
- Що ж я йому одказала? Сказала, щоб зайшов пізніше, як ти дома будеш…
- Ну, а він тобі - що?
- Каже: зайду - та й пішов з двору.
- Гм,- мугикнув Грицько.- От, дивіться, коли б не здурів парубок… З кругу спився!»
Ми багато разів чули треба берегти оточуючий нас світ, природу нашого краю, не рубати живих дерев, не наносити ніякої шкоди екології нашої місцевості. Але ми ніколи з Вами не замислювались, чому так не можна робити, і які наслідки можуть бути після таких дій. Частіше всього ми живимо і не помічаємо краси навколишньої природи, свіжого аромату трав та квітів, квітучих дерев, і ще багато чого, здавалось би не важливого, не помічаємо – значить не цінуємо, але тільки ми це втрачаємо відразу усвідомлюємо,як багато, це для значить, і намагаємось щось змінити, виправити. Але навіщо виправляти помилки, коли їх можна просто не робити. Потрібно турботливіше ставитися до всього, що нас оточує. Приділяти більше уваги природі, навесні намагатися саджати більше дерев, дерева – це наш кисень, яким ми дихаємо. Я вважаю, що природа і чистота нашого міста розпочинається з нас самих.
