Гріхи, які ми накопичуємо впродовж свого життя, спричиняють нам душевний біль та страждання. Нерідко вони так потьмарюють життя, що людина починає відчувати незвичайний страх, стає дратівливою, у неї трапляються нервові зриви, зникає відчуття внутрішньої твердості. Людина ніби перестає володіти собою і часто навіть не усвідомлює причину цього. А вона полягає в тому, що на совісті людини несповідані гріхиСповідь – одне із Таїнств Церкви. А Таїнство – це священнодія, коли під якимось видимим дійством невидимо, таємно сходить на людину благодать Божа для того, щоб людину духовно оновити і до в духовному житті. Сповідь –можливість очиститися від гріхів. У цьому Таїнстві, при щирому бажанні людини покаятися через священнослужителя Господь відпускає і прощає людям їхні скоєні гріхи.Ми грішимо всі, бо усі без винятку схильні до гріха. Тому маємо потребу в Сповіді. Сповідаються і єпископи, і священики, і миряни. Інколи людина настільки відчуває в собі бруд гріховного життя, що її пронизує душевний біль, який відчувається на фізичному рівні. Вона має потребу в тому, щоб скинути з себе цей гріховний тягар, щоб покаятися перед Богом. Тому всі православні християни повинні обов’язково сповідатися.
Ясна річ, якщо ти нічого не тямиш у тому, про що мрієш,то навряд чи здійсниш цю мрію. Отож ,я хочу дізнатися про все,що стосується волонтерської діяльності,тобто мені потрібне спілкування з людьми, які мали даний досвід,та поділяться ним зі мною.Я впевнена, в результативності та важливості свого проекту, і в те,що він змінить життя багатьом людям, насамперед,тим, хто боронить наш спокій на сході.Він принесе впевненість в те,що ми разом, завжди готові до підтримати ,і ніколи не залишимо в біді одне одного.Звичайним людям мій проект покаже,як важливо і приємно робити добрі справи.Я точно знаю одне,що в такий переломний момент для України ,ми просто зобов'язані відкрити свої серця одне для одного, і тільки так іти разом до перемоги!
Щастя.. . У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя - відчувати, що ти потрібен людям. Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги. Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра.. . Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків". Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини. А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні! Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ. На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді. І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..." Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. А дай жити, серцем жити І людей любити.. . Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд. Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса. Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя. Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.
Гріхи, які ми накопичуємо впродовж свого життя, спричиняють нам душевний біль та страждання. Нерідко вони так потьмарюють життя, що людина починає відчувати незвичайний страх, стає дратівливою, у неї трапляються нервові зриви, зникає відчуття внутрішньої твердості. Людина ніби перестає володіти собою і часто навіть не усвідомлює причину цього. А вона полягає в тому, що на совісті людини несповідані гріхиСповідь – одне із Таїнств Церкви. А Таїнство – це священнодія, коли під якимось видимим дійством невидимо, таємно сходить на людину благодать Божа для того, щоб людину духовно оновити і до в духовному житті. Сповідь –можливість очиститися від гріхів. У цьому Таїнстві, при щирому бажанні людини покаятися через священнослужителя Господь відпускає і прощає людям їхні скоєні гріхи.Ми грішимо всі, бо усі без винятку схильні до гріха. Тому маємо потребу в Сповіді. Сповідаються і єпископи, і священики, і миряни. Інколи людина настільки відчуває в собі бруд гріховного життя, що її пронизує душевний біль, який відчувається на фізичному рівні. Вона має потребу в тому, щоб скинути з себе цей гріховний тягар, щоб покаятися перед Богом. Тому всі православні християни повинні обов’язково сповідатися.
Объяснение: