- Привіт, Сергійко - Привіт, Іване - Як справи - Добре - Сьогодні гуляти підеж - Ні сьогодні не можу - А завтра - Якраз зможу . - Добре до зустрічі - До зустрічі
- Привіт, Миколо! Чого сумний такий? - Привіт, Петро. Я не зумний, я просто замислився. - І про що ти так замислився? - Та ось розмірковую, що у моєму творі вчительці не сподобалося. Вона мені і ще кільком учням твори повернула і наказала поміркувати ще. - А яка тема? - "Що означає бути щасливим?" - Гарна тема. Дай-но твір глянути, може, мені щось спаде на думку. - Добре, тримай. І чого їй треба? Помилок немає, я перевірив. І написав все чесно... - Бачу, що чесно. Мені здається, я розумію, чого ти не врахував, коли писав. Ось ти пишеш, що тобі особисто, щоб бути щасливим, потрібно мільйон доларів, і більше нічого. - Так. Скажеш, гроші для щастя непотрібні? - Не скажу, потрібні. Але уяви собі, що у тебе є аж мільярд доларів... - Ех, як було б гарно! - ... але ти прикутий до ліжка тяжкою хворобою. Або сліпий. Або втратив когось з близьких. Або... - Годі, зрозумів. Я не помічаю те, що вже маю, сприймаю це як належне. - Так. Не переймайся - ти не один такий. До того ж, ти вже про це замислився, тобто ти вже не такий. - Згоден. А тобі що потрібно, щоб відчувати себе щасливим? - Мені? Мабуть, жити у злагоді з самим собою й світом. - Так ти філософ, як виявилося... А знаєш, я тебе розумію. І згоден з тобою. - Дійсно? Мені приємно це чути. - Дякую за до Тепер я знаю, як виправити твір. Тільки сформулювати залишилося. - Нема за що. Бувай! - Бувай!
