Називний: дев'яносто сім
Родовий:дев'яноста семи
Давальний: дев'яноста семи
Знахідний:дев'яносто сім
Орудний:дев'яноста сьома
Місцевий:дев'яноста семи
Объяснение:
За IV типом відмінюються числівники сорок, дев'яносто, сто. Ці числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -a.
За III типом відмінюються числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят. В основах числівників шість, сім, вісім чергуються голосні. Ці числівники в непрямих відмінках мають однакове закінчення -и, тільки в орудному — -ма.
Відповідь: Вірш
Вставні слова у реченні
часто так буває.
Упевненість, невпевненість
Вони виражають.
Звичайно, дійсно, безумовно,
Здається, мабуть, очевидно,
Вживайте їх, пишіть частіше,
Хай мова буде барвистіша.
На щастя, радість, на біду,
їх я ніяк не обійду.
По-моєму, по-твоєму —
Слова ці є у вас,
Як часто можна чути
Від кожного із нас.
Вам треба щось сказати,
Ні з чим щоб не змішати,
Порядок викладу думок
Повинні знати назубок.
По-перше, чи по-друге,
По-третє, чи нарешті,
Значить, таким чином —
Слова оці скажіть
І помилок у мовленні
Ніколи не робіть.
Не забудьте також
Ці чарівні слова:
Вибачте, будь ласка, —
У них є всі права.
Зверніть увагу, зрозумійте,
Вивчіть правила —
І дійте.
Слова вставні нам так потрібні,
У мові нашій необхідні,
Хоч членами речення
Вони не бувають,
Та ставлення до того,
Хто про щось говорить,
Завжди виражають.
Пояснення: цей вірш не тільки зі ваставними словами, а й про них.
Казка, розказана бабусею, Оленці дуже сподобалася.
Матусі подарували плаття, оздоблене мереживом.
Тихо дрімала земля, встелена осіннім листям.
На клуні стовбичив промоклий бусол.