здавна люди на землі цінували чесне, щире, правдиве життя. тому нам треба утримуватись від поганих вчинків, бо зло, як відомо, довго не забувається, а добро помножує добро. щоб люди вас поважали, люб’язно ставились до вас - ніколи не забувайте і завжди дотримуйтесь золотого правила вихованості: ставтесь до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставились до вас.
доброта – чутливість, стан душі людини, що спонукає творити добро. «добре слово, що ясний день», - говорить народне прислів’я. ним можна виразити що завгодно : про що думаєш, чого хочеш. треба тільки вміти ним користуватися. добре слово – ключ, яким відкривають серця.
людям потрібно вчитися ніжності і доброти, піклуватися про інших, співчувати тим, хто в скрутності, їм словом і ділом. якщо людина добра, то з нею хочеться говорити, сміятися, бо її всі поважають і люблять.
я хочу, щоб людські обличчя були осяяні доброю усмішкою, щоб думки, спрямовані на добрі справи, ніколи не черствіли.
Моя кімната (твір-опис) Мені дуже подобається моя кімната. Вона затишна, тепла і світла, тому що в ній велике вікно. Мій письмовий стіл стоїть біля вікна. Коли я втомлююся, люблю дивитися у вікно на те, як гойдаються вершини дерев, кудись пливуть хмари, змінюються фарби на заході сонця. Поруч зі столом - книжкова шафа. У ньому мої улюблені книги та іграшки: ведмедик, Знайка, Незнайка. Я з ними зараз не граю, і вони сумують. Напевно, згадують, як зовсім недавно я шила їм різні одягу, влаштовувала з мамою і сестричкою спектаклі. Навпаки шафи, біля протилежної стіни, стоїть моя ліжко. Це мій рожевий острів. Рожевий - тому що ліжко накрита рожевим покрівалом. На цьому острові я з подружками Секретничати і мрію. А вночі на моєму чарівному острові мені сняться казкові сни. Я дуже люблю свою кімнату.
ответ:
здавна люди на землі цінували чесне, щире, правдиве життя. тому нам треба утримуватись від поганих вчинків, бо зло, як відомо, довго не забувається, а добро помножує добро. щоб люди вас поважали, люб’язно ставились до вас - ніколи не забувайте і завжди дотримуйтесь золотого правила вихованості: ставтесь до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставились до вас.
доброта – чутливість, стан душі людини, що спонукає творити добро. «добре слово, що ясний день», - говорить народне прислів’я. ним можна виразити що завгодно : про що думаєш, чого хочеш. треба тільки вміти ним користуватися. добре слово – ключ, яким відкривають серця.
людям потрібно вчитися ніжності і доброти, піклуватися про інших, співчувати тим, хто в скрутності, їм словом і ділом. якщо людина добра, то з нею хочеться говорити, сміятися, бо її всі поважають і люблять.
я хочу, щоб людські обличчя були осяяні доброю усмішкою, щоб думки, спрямовані на добрі справи, ніколи не черствіли.
лише добро врятує світ!
краса людської душі – доброта
освітлює дивним промінням людину.
відома ця істина й дуже проста –
добро накопичуй у серці невпинно!
від сонця візьми промінець доброти
в долоньки свої – хай в них сонечко буде.
з любов’ю і ласкою в серці рости
і хай доброта розцвітає повсюди.
найкращі у серці плекай почуття,
щоб щирість і щедрість у ньому дзвеніла.
і людям даруй усміх свій, співчуття,
бо в цьому – велика є сила!