Казка про чарівну осінь та її трьох синів місяцівЖила-була на світі Осінь. Вересень, Жовтень, Листопад - сини Осені - жили та господарювали окремо. Вирішила мати Осінь відвідати кожного з них, побачити, як вони поживають. Спочатку заглянула в господарство старшого сина Вересня. Там вона побачила свого сина лагідного, веселого, багатого, щедрого. Задоволена матуся вирушила далі в гості до середнього сина. Жовтень зустрів її різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив матері під ноги. Але йому ніколи було й поговорити зі старенькою, весь час малює син, усе в роботі. Помандрувала Осінь у гості до Листопада, найменшого сина. А він струшує сердито листя з дерев, лякає пташок. Матуся за це розсердилась на сина, повернулася, стомлена, додому й заснула міцним сном. А коли прийшла її пора, то вона прокинулась і повернулась до рідного краю.
Зазвичай люди вважають думку чимось маловажним,
тому вони дуже мало розбірливі при прийнятті думки.
Але від прийнятих правильних думок народжується все добре,
від прийнятих помилкових думок народжується все зле.
Думка подібна керму корабельному: від невеликого керма,
від цієї нікчемної дошки, яка слідує за кораблем,
залежить напрямок і, здебільшого,
доля всієї величезної машини.
Святитель Ігнатій (Брянчанінов),
єпископ Кавказький і Чорноморський