"Потрібно з'їсти усю кашу в тарілці, щоб ти росла велика та здорова", - говорила мені мама кожен раз, коли ми сілюдали вечеряти. Поїж хоч трохи, сину, а то блідий, як смерть. Катруся над'їла яблуко, а потім пішла гуляти надворі.
Я давно мріяла про літній відпочинок в Карпатах.Що може бути кращим? Гірські струмочки з кришталево чистою водою,що безперервно біжать своєю маленькою дорогою і дають змогу втамувати спрагу усім мандрівникам,що завітали в гори.Зелені смереки,сосни,ялини-красуні карпатських лісів,тільки ступив на поріг цнотливої природи одразу відчуваєш дивовижні запахи карпатських трав і вічно зелених дерев.Груди наповнюються свіжим повітрям,а душа натхненням.Хочеться поєднатися з природою на віки,жити з нею в гармонії і злагоді.Тільки в Карпатах відчуваєш себе справжньою людиною яку створила матінка природа.Можна збирати гриби,ягоди,кататися на велосипедах,здійматися на вершини,відчути щось неперевершене та вічне.
Одного дня ми дуже зголодніли і вирішили поїсти в ресторані.
Він полюбляє над'їдати вершечки тортів.