Той, хто не знає іноземної мови, не знає своєї власної.
В. Ґете
Знання декількох мов, крім своєї рідної, вважаю за необхідне. І чим більше людина знає мов, тим більше в неї можливостей. Деякі люди вивчають мови тому, що їм потрібно це для роботи, інші подорожують за кордоном. Усі, хто знають багато іноземних мов, можуть розмовляти з людьми з інших країн, читати твори закордонних авторів, що робить ширшим світогляд.
У наші дні іноземні мови відіграють велику роль: ми живемо в такий час, коли дедалі ширше розвиваються зв'язки з різними країнами і народами.
З усіх світових мов я виділяю англійську. Вона стала найважливішою мовою світу, мовою політичних, наукових і торговельних відносин. Це мова комп'ютерних технологій. Багато наукової літератури написано англійською мовою. Кожному кваліфікованому фахівцю потрібно знати цю мову.
Вивчення іноземних мов — нелегка справа. Це тривалий процес, який вимагає багато часу і зусиль.
Але я хочу сказати ще й про інше. Чи треба знати мову того середовища, у якому ти живеш? Чи потрібна росіянину українська мова, якщо він живе в Україні (і зовсім не тому, що українська мова — державна), українцю і росіянину, що живуть, скажімо, в Узбекистані, Латвії або Молдови, узбецька, латиська або молдавська? Я вважаю: безумовно, неодмінно. Це й повага до народу, поруч з яким живеш, і просто життєва необхідність. Усяка мова цікава.
Знання декількох мов дає можливість краще зрозуміти себе і навколишній світ.
Мій улюблений фільм називається «Король-Дроздобород». Це сучасне німецьке кіно, але зняте за сюжетом казки братів Грімм. Загалом, це весела романтична комедія про кохання принца та принцеси.
Сюжет фільму цікавий та заплутаний. Жила-була прекрасна, але пихата принцеса. Жоден наречений не міг догодити її капризам: в усіх вона знаходила недоліки. В одного гарного принца вона висміяла зовнішність та дала йому прізвисько Дроздобород.
Тоді король-батько розсердився та пообіцяв видати дочку за першого, хто увійде до палацу. Дроздобород перевдягнувся в жебрака та прийшов до палацу під регіт всіх інших скривджених женихів. Він одружився на принцесі та привів її до бідної хатки, в своє королівство.
Важко довелося гордовитій принцесі! Тепер у неї не було ані слуг, ані розкішних суконь! Розпещеній красуні довелося топити піч, готувати їжу своїми ніжними ручками. А ще навіть заробляти гроші самій. Посидівши голодною, принцеса стала привчатися до праці. А чоловік тишком-нишком витворяв різні штуки, щоб життя не здавалося їй занадто легким.