1.Федько -розбишака
2.Толя-нiжна дитина
3.Повiнь на рiчцi
4.Задум Федька
5.Успiшне його виконання
6.Толя вирiшив повторити прохiд Федька
7.Смiливий вчинок Федька
8."Подяка" Толi
9.Смерть Федька
Весна - вона пробуджує у наших душах найщиріші та найніжніші почуття. Весна - найпрекрасніша та найочікуваніша пора року. Пташки радіють теплу навесні. На водоймах тане лід, сніги поступово тануть, починає пробиватися перша весняна яскраво-зелена трава, бруньки набухають , розквітають перші тендітні квіти, з гір біжать гуркітливі струмки, звідусіль, чути спів пташок. Настала весна – одна з найпрекрасніших пір року, оспівана письменниками та митцями.
Весняне небо – блакитне, бездонне та чисте, і по ньому пливуть білосніжні хмаринки. Весною все навколо нас наповнюється звуками, кольорами, запахами, ароматами і нам стає на душі весело. Звідусіль чутно спів птахів, що повертаються із далеких країв і, здається, зараз розповідають однин одному свої пригоди. Всюди розпускаються весняні квіти – перші фіалки, проліски та кульбаби. Весняний ліс – це надзвичайне за своєю красою та чарівністю місце! У легких ароматах квітів вирізняється перша весняна трава, дерева стоять, неначе закутані в легкому пахучому тумані. Особливо нам до душі, коли розквітають яблука та персики, їхні квіти неначе вирізняються з-поміж інших.
Весна - це та пора року, який усі чекають, утомившись від зими. Весну часто називають довгоочікуваною. Перші ознаки весни, буває, проявляються ще взимку, у лютому: ледве посильнее посвітить сонечко - і починають танути бурульки, дзенькає весела капель, нагадуючи про наближення весни. Після цього ще можуть ударити морози, може піти сніг, але всі розуміють: весна от-наступить, порадує своїм теплом
От і прийшла весна. Сонце починає з'являтися на небі всі частіше, небо робиться більше яскравим, синій^-синім-густо-синім, щосили тане сніг і біжать струмки. Земля ще холодна, занадто сира й гола, а через залишки снігу пробиваються найперші квіти, які так і називають: проліски
Весна прийшла! У лісі починається пожвавлення: прокидаються від зимової спячки звірі, вертаються після зимівлі птаха. Усі зайняті парованием і облаштованістю затишних гніздечок і норок, усе готуються до виведення потомства, для цього потрібні надійні будинки. Настання весни - це пробудження природи, початок активного життя природи. Швидко набухають і лопаються бруньки, з яких з'являються ніжно-зелені листочки, а потім вони ростуть із неуявною швидкістю. За тиждень дерева повністю покривається листям, що ніжно шарудить на весняному вітерці. Усюди відчувається життя
1. Найглибше в оповіданні «Федько-халамидник» розкрито характер другорядного героя (Б) Толі.
2. Федько за вдачею протиставляється (Г) Толі.
3. Словами ...він раптом повертається й віддає змія. Навіть принесе ще своїх ниток і дасть... охарактеризовано (А) Федька.
4. Головний герой — особа, яка перебуває в центрі уваги письменника, навколо нього розгортається сюжет, він найбільше охарактеризований. Головного героя літературного твору описують досить детально, автор приділяє йому найбільше уваги, він , як правило, з'являється на початку твору й діє аж до самого кінця, його вчинки виписані ретельно, ім'ям головного героя часто називають художній твір. У оповіданнях переважно є один головний герой, рідше два. У оповіданні «Федько-халамидник» головний герой Федько, його ім’ям названий твір.
5. Другорядні герої відрізняються від головних, бо вони діють поряд із головним, доповнюють своїми діями розвиток сюжету, відіграють важливу роль у глибшому розкритті характеру головного героя. Вони також можуть мати яскраві характери, проте вони поступаються своєю значущістю перед головною дійовою особою. Такими героями в оповіданні «Федько-халамидник» виступають Толя, Спірка, Стьопка, Васька, Грицик, батьки Федька й Толі.
6. Знайдіть і прочитайте портретні характеристики Толі, Федька та його тата.
Федько. «Руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає. Федько навіть груди підставляє, так наче йому тільки того й хочеться, щоб його вдарили каменем. Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають».
Толя. «Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Він завжди виходив надвір трошки боязко, жмурився від сонця й соромливо посміхався своїми невинними синіми очима. Чистенький, чепурненький, він зовсім не мав нахилу до Федькових забав. Але цей халамидник неодмінно спокушав його, і бідненький Толя приходив додому задрипаний, подраний, з розбитим носом… Толя — чистенький, ніжний, з щічками, як проскура».
Батько Федька. «Стомлений і сердитий. Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні. Щоки теж ніби оловом налиті, худі-худі, борода на них така рідка, що видно крізь неї тіло».
7. Толя так і не зробив висновків із трагічної ситуації. Це видно із такого вчинку: «Коли Федькова труна сховалася за рогом вулиці й не було вже нікого видно. Толя відійшов од вікна, перекрутився на одній нозі й побіг гратися з чижиком. Цього чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька».
8. Можливо, Федьку, знаючи слабкість Толі, не треба було ставати учасником спору. Та вся відповідальність за події на річці лягає на Толю.
9. Якими рисами своєї вдачі ви схожі на Толю, а якими — на Федька? З якими вадами свого характеру вам треба боротися?