Зі спогадів своїх батьків я знаю, що раніше, у радянські часи, їм розповідали, що суспільними класами є робітники та селяне, а інтелігенцію називали зневажливим словом " ". Тобто це не клас, а так... щось невелике або неважливе. На щастя, часи змінилися, і людей, що працюють більше мозком, ніж руками, поважають. Я не хочу сказати, що робітники або селяне менш важливі, ніж люди розумової праці - звісно, ні. Для суспільства всі класи важливі. Але внесок вчених, письменників, керівників, навіть акторів та художників важко переоцінити.
Справа не тільки в тому, що іхня праця потребує неабияких знань та вмінь. Я вважаю, що інтеллігенція - це люди, які надають всім іншим приклад, яким повинна бути гідна та благородна людина. Розумна та освічена людина, на мій погляд, ніколи не буде ані агресивною, ані фанатичною. "Є дві думки - моя та помилкова" - це не про інтелігента.
Інтелігентна людина завжди знає, що у різних людей буде різний поглад на ті ж самі речі або явища, тому вона не буде відстоювати свою точку зору за будь-яку ціну - бо знає, що їх може існувати багато. Інтелігентна людина не буде категоричною - хоча б тому, що категоричність суждень є ознакою невеликого розуму.
Крім того, інтелігент ніколи не буде зневажати інших людей, бо людська гідність для нього дуже важлива. Якщо хтось принижує людину тільки тому, що вважає її нижчою за себе, це - не інтелігент, ким би він не працював. Тому інтелігентних людей можна назвати людьми духу. Вони нам всім доводять, якою повинна бути справжня людина, до чого нам всім треба прагнути.
Щедра горобина. Під моїм вікном росте струнке деревце. Якось восени я побачила на ньому дуже красиві червоні грона ягід. Коли спробувала ягідку, то відчула, що вона дуже гірка. Я не знала що то за деревце. Та якось запитавши бабусі дізналася, що це горобина. Бабуся розповіла мені, що ці прекрасні червоні ягідки залишаться на дереві аж до перших морозів. Завдяки морозам вони стануть солодкими та смачними. А ще вона мені сказала, що горобина - це щедре деревце, яке підготовує наших пернатих друзів взимку. І справді, з приходом зими за моїм вікном щоразу лунали дзвінкі голоси синичок, горобців та інших пташок.
Займенник-вказує на особу або предмет неназиваючи їх,відповідає на питання хто,що?Змінюємо за ввідмінками.