Відповідь:
Найцінніше, що є у людини – це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній своє. Довге чи коротке, воно триває лише від народження і до смерті, його не можна прожити двічі. Проте як вона зуміє розпорядитись цим даром залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень, насолод. Але таке життя – порожнє. Життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтринькувати його на щось менш цінне, в тому числі лише на самі задоволення.
Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно у неї чомусь не складається, коли у ньому більше незгод ніж радощів. Так, людське життя… Воно неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони... усі вони зовсім різні й чимось неповторні.
Пояснення:
2.Ходить хмара над березами,блискавками підперезана.
3.У саду стояв чималий будинок,оздоблений орнаментом.
4.Море мовчало зовсім,приспане тихою ласкою ночі.
5.Осіннє листя,змокле під дощем,світилося сумним світлом.
6.Відцвітають чорнобривці, посіяні маминими руками.