Відповідь:
Пояснення:
Улюблене заняття є у кожної людини. Хтось дуже любить свою роботу, хтось любить малювати, співати або писати вірші. А мені дуже подобається готувати.
Я часто багато часу проводжу з мамою на кухні, коли вона займається сніданком, обідом або вечерею. Вона показує, як готуються різні страви, розповідає мені різні кулінарні секрети, показу нарізки овочів і фруктів. Щось ми готуємо разом, наприклад, випікаємо печиво, торти і тістечка. Деякі страви я вмію готувати без сторонньої до наприклад, смажити картоплю, м`ясо і омлети, варити макарони, гречку і рис. Найпростіше – це робити салати. Можна робити м`ясні салати, овочеві, фруктові, сирні.
Коли я виросту, я хочу стати кухарем, щоб отримувати гроші за те, що займаюся улюбленою справою.
Кожна людина все життя мріє стати щасливою, та чи всі можуть відчути й зрозуміти власне бажання?
Щастя – це не термін, не теорія й не правило. Його не поясниш і не прочитаєш у книжках, бо це те, для чого бракує слів.
Існує багато думок, стереотипів й переконань із цього приводу. Багато хто каже: «Щастя не в багатстві». Та насправді, коли ти маєш гроші, можеш дозволити подорожі, найулюбленішу їжу, якісні ліки й ґрунтовну освіту. А це теж є складниками того щастя. Це ніби пазлик, який кожна людина збирає для себе сама, зі своїх «шматочків».
Нещодавно я запитала своїх друзів про їхнє особисте щастя. Звісно, більшість відповіла: «Друзі, родина, хобі, подорожі». Та потім я захотіла послухати про їхнє «щастя в дрібницях», і саме про це хочу вам розповісти.
Для когось з’їсти шматочок улюбленого тістечка – все одно, що побувати на сьомому небі. Проїхати улюбленим маршрутом рідного міста, нарешті «впасти» в ліжко після неймовірно важкого дня, передивлятися фотографії та відео, згадуючи найзворушливіші моменти, виспатися, побачити старого друга, повернутися додому після подорожі, нарешті закінчити всі свої справи, гладити кішку й чути тихе мурчання, що так заспокоює, дізнатися радісну звістку близької людини, бачити щирість в очах коханого й усім серцем відчувати любов, що кружляє прямо в повітрі – усе це і є маленькими особливими митями кожного.
І чим більше цих малесеньких «шматочків», тим яскравіша й прекрасніша картина. Саме дрібнички довершують цей пазл під назвою «щастя».
Поділитися з друзями
Чи то неодноразово переглядаючи випуски новин, чи то розглядаючи відомі світлини, зауважую характерні риси: щира посмішка, виразний погляд та елегантна зачіска. Начебто звичайна жінка, та ні, насамперед, відомий журналіст!
Чиста, милозвучна українська мова, привабливий одяг та витончені жести — усе це притаманне Аллі Мазур і характеризує її як справжнього майстра своєї справи. До того, як Алла почала працювати ведучою на одному з провідних каналів нашої країни, їй довелося пройти досить-таки нелегкий і тернистий шлях. Свою кар’єру журналіста вона починала з програм головної української інформаційної радіо хвилі «Перший канал», де готувала і важливі марафони, і серйозні радійні звіти, потім був УТ-1, де Алла Мазур спробувала себе в ролі ведучої першого вітчизняного ток-шоу «Перехрестя» і стала одним із авторів скандально-викривального серіалу «Інвестиційна історія». А чи мало це говорить про її високі професійні якості? Та, мабуть, не мало. Здається, такої ж думки дотримувалась і редакція телеканалу «1+1», адже на роль ведучої першого випуску ТСН без вагань була за саме ця жінка. І ось, зараз Алла Мазур улюблена ведуча мільйонів українців, обличчя головних випусків ТСН та просто цінний кадр «плюсів». Вона повністю відповідає рівню цього, далеко не останнього за важливістю в нашій країні, телеканалу. Алла серйозно слідкує за своєю зовнішністю, завжди виглядає достойно й приємно вражає свою аудиторію вишуканими, неповторними вбраннями. Досконало володіє англійською й нашою державною мовою. Вражає те, що вона не соромиться показувати свої відверті емоції і демонструвати власне бачення нагальної проблеми, і, що не дивно, це завжди доречно і ніколи не псує, а навпаки, покращує враження від таких щирих новин.
Рівень Алли Мазур підтверджується численними нагородами і званнями. Вона володарка титулу «Всенародне визнання», нагороджена орденом «Княгині Ольги» 3-го ступеня, переможниця численних номінацій: «Людина року. Найкращий тележурналіст 1995 року», «Найкраща ведуча інформаційних програм», «Ділова жінка України. Телеведуча».
Тож я не сумніваюсь, що обрала для себе правильного взірця, людину, на яку хочу бути схожа, адже в наш час можна зустріти величезну кількість сумнівних журналістів, а ось справні професіонали — це вже величезна рідкість.