Літечко розвеселило сад І чути квітів аромат. Походжають журавлі По теплій землі, По шовкових травах, По квітках ласкавих. І раптом соловей, Що прилетів із алей Заспівав веселу пісню, Пісню, що зворушує серця.
Емоційно-експресивний або стилістичний компонент у речення можуть вносити: Б інверсії;
3. З’ясуйте, в якому реченні пропущено тире між підметом і присудком: Б Жити значить безперервно рухатися вперед (С. Джонсон).
4. Укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне.
Б Дівчина враз насупилась, розгнівалася. (Враз насупилась, розгнівалася).
5. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами.
Г Защеміло горде дівоче серденько, да мовчала небога (,)не сказала й матері (З творів П. Куліша).
6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайву кому.
Г Одарці дещо не до вподоби, що Марія занехаяла старосвітські звичаї (,) і не вбиралася до шлюбу, як це було прийнято, але такі вже настали часи (З творів У. Самчука).
7. Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними.
Г Все зберегла моя уява: ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).
8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами невиправдано пропущена.
Б Йшли разом до комори, розглядали та упорядковували свої подарунки (:) хустки, спідниці, полотно. (У. Самчук).
9. З’ясуйте, в якому з речень після однорідних членів замість коми слід поставити тире.
В І зелений садок, і маленька пасіка в садку під горою, і криниця під грушею, і левада, і зелена діброва на горах, і розмова з Лавріном за пасікою - все ніби заквітчало свекрову хату квітками та залило пахощами (І. Нечуй-Левицький).
10. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки.
В Панночка сердилась на Устину з Прокопом і на свого чоловіка, на полковника, гостей, що не зручно при них їй було заборонити їм повінчатися.
11. З’ясуйте, що виражає в реченні звертання ^ О земле рідная! Не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах! (М. Рильський)
Г гідність.
12. Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово Ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (Ю. Яновський).
Щедрая осеньНезаметно подкрадывается осень. Хитровато улыбается она за лесоми нежным голосом подлизывается к людям:Может, вам золотого медку?А может, яблочек рожевобоких? Винограда сладкого? арбузовкрасных, как жар? Все у меня есть, всем я богата, дорогие ...Люди лакомятся золотым медом, лакомятся и щедрую осень подхваливает:- Ну и осень! Ну и богачка! Медом как щедро угощает!А о том понятия не существует, что медок то лето из своих цветов душистыхподарило.Собирают в садах яблоки, выкладывают строками в ящиках пахучиегруши.А дед Саливон удивленно качает головой, осень славословящих:Хе, ох оно, что это осень. Зима - морозом выжмет, весна - веникомвыскребите, лето солнцем выжжет, а осень-хозяйка щедрой рукой вкладовую засыплет.Сидит Степан на бахче, угощается от горячего, как жар, арбузасочными ломтями и опять-таки осени благодарит:Ох, и люблю же я, дедушка, осень! Она такая замечательная, такая щедрая! ..Дедушка, отрезая внуку новую кусок, мудро замечает:- Без лета и осени, дитя, не бывает.А осень - знает свое. Потихоньку грызет и грызет золотого куска. какгрызня, так дня и откусит, так дня и меньше. Зато ночи с каждым днемдобавляются, вечера становятся холоднее, а ранки покрывают все ряс-ними и холодными росами.На все осень щедра - и на арбузы, и на дожди. и на холодные росы. Вызолотить леса, вичорнить поля, что пожаром зажжет молодежи Осинники и березняки.Ну куда тебе не взглянешь, так и кажется, что лисичка свою красновато-рыжего спинку выгибает, к ногам ластится. Полащиться, полащиться под скупым солнцем и убежит куда-то вместе с перелетными птицами
І чути квітів аромат.
Походжають журавлі
По теплій землі,
По шовкових травах,
По квітках ласкавих.
І раптом соловей,
Що прилетів із алей
Заспівав веселу пісню,
Пісню, що зворушує серця.
(Я старалась)