Прийшовши до л1су ,в вих1дний день збатьками на в1дпочинок, ми були вражен1 красою цв1тущих прол1ск1в та жовтих кувшино. Знизу було голубе все, а дерева стояли наче в вод1.На тл1 голубого , наче сонечка жовт1ли кв1точки кувшинок.Але всю красу споганювали купи см1ття та пластиков1 пляшки. Знайшовши невелику галявинку, ми з1брали та закопали см1ття навкруги. Пот1м нагбирали сухих г1лок 1 розпалили невелике иогнище, щоб п1дсмажити прхвачен1 з собою сосиски та картоплю. З апетитом попо1вши, ми, як дбайлив1 господар1 затушили та залили вогнище. З добрим настроем п1шли додому, востаннэ помилувавшись кв1тами, не ставши зривати 1х. Нехай радують других людей своэю красою!
Объяснение:
Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
і дика качка тоскно обминає
рудиментарні залишки багви.
І тільки степ, і тільки спека, спека,
і озерявин проблески скупі.
І той у небі зморений лелека,
і те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
і світить спека ребрами моста.
Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
ідуть уздовж колишніх берегів.
Р. слона
Д. слону
Зн. слона
Ор. слоном
М. на слоні
Кл. слоне