На початку весни зелену природу напуває талий сніг. Згодом він зникає, а із землі тягнуться до неба молоді паростки. Сонце піднімається високо над горизонтом. Його проміння тепліше зігріває усе навколо. Випаровує останні краплі води. Посуха сушить рослини, не дає їм рости. І тоді потрібен життєдайний дощ. Він розчинить мінеральні солі. Рослини вберуть поживу, буятимуть силою та цвітом. Навесні дощ потрібен для росту та життя рослин.
Любов до природи, бережливе ставлення до неї тісно пов’язуються з поняттям «батьківщина». Шанувати природу неможливо без глибоких знань про навколишній світ. Калина під вікном рідної оселі, тополя на околиці села, лелече гніздо на клуні, жеботлива кринички при перехресті доріг, боброва гатка в тихоплинній заплаві, терпкий запах лісової конвалії — усе це спогади нашого дитинства, наш духовний світ, з якими ми вирушали чи маємо вирушати в життя. Знати, а тим паче берегти ці святині — наш обов’язок. Людина, котра не засвоїла таких духовних цінностей, не перейнялася любов’ю до природи, рано чи пізно стане брутальпим споживачем.
Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу. Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися. Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику! Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!" Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися... І нарешті ухвалили ПРАВИЛО: префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X, префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами. І все.З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!Юлія НОВАК, учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги. м. Феодосія.
Сонце піднімається високо над горизонтом. Його проміння тепліше зігріває усе навколо. Випаровує останні краплі води. Посуха сушить рослини, не дає їм рости. І тоді потрібен життєдайний дощ. Він розчинить мінеральні солі. Рослини вберуть поживу, буятимуть силою та цвітом.
Навесні дощ потрібен для росту та життя рослин.