РОЗМОВА ДНІПРА З ДУНАЄМ Питається Дніпр тихого Дунаю: «Тихий Дунаю, Що я своїх козаків на тобі не видаю? Чи твоє дунайськеє гирло моїх козаків пожерло, Чи твоя Дунай-вода моїх козаків забрала?» Промовить тихий Дунай до Дніпра-Славути: «Дніпр-батьку, Славуто! Сам собі думаю да гадаю, Що твоїх козаків у собі не видаю: Уже чверть года три місяця вибиває, Як твоїх козаків у мене немає, Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло, Ні моя дунайська вода твоїх козаків не забрала, Їх турки не постреляли, не порубали, До города-царя в полон не забрали… Всі мої квіти луговії і низовії пониділи, Що твоїх козаків у себе не виділи. Твої козаки на черкеській горі пробувають, Холодної води в барила набирають, Шляхи і дороги замічали, Городи бусурменські плюндрували, Огнем-мечем воювали, Сребра-злата по достатках набирали, До річки Хортиці прибували, Велику переправу собі мали, До стародавньої Січі поспішали, У стародавній Січі очертою сідали, Сребро і злато турецьке на три часті паювали, Мед і оковиту горілку подливали, За весь мир господа прохали… Которії козаки чистим полем гуляли, Річки низов дніпровії, добре знали!»
Омоніми (від грецьк. homos — однаковий і onyma — ім’я) — це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Розрізняють лексичні омоніми абсолютні (або повні) та неповні. Повні омоніми бувають в межах однієї частини мови. Звуковий склад абсолютних (повних) омонімів збігається в усіх граматичних формах. Наприклад: деркач — невеликий перелітний птах і деркач — стертий віник; деркача, (з) деркачем. Неповні омоніми — це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах. Неповні лексичні омоніми називають омоформами. Наприклад: кілька (імен.) — маленька рибка і кілька (числівн.) — неозначена кількість предметів; синів (імен.) — родовий відмінок множини іменника син і синів (дієсл.) — форма минулого часу чоловічого роду дієслова синіти.
Омографи — це орфографічний тип омонімів, — слова, однакові за написанням, але різні за звучанням (мають різний наголос) і значенням. Наприклад: води. — род. відм. одн. іменника вода і води — наз. відм. мн. іменника вода; сурма — духовий музичний інструмент і сурма — сріблясто-білий крихкий метал.
Омофони — слова, що збігаються своїм звуковим складом, але різні за значенням і написанням. Наприклад: сон це (щось сниться) і сонце (світить).
Увага! Відрізняйте омоніми від багатозначних слів. Між значеннями багатозначного слова існують зв’язки, вони об’єднані спільним поняттям, схожою ознакою чи подібною функцією. Наприклад: ручка (дитини) — ручка (для письма) — ручка (дверей); корінь (дуба) — корінь (слова). Коли ж окремі значення різко відділяються від основного змісту слова і втрачають з ним зв’язок, то це омоніми. Наприклад: ласка (пестощі) і ласка (звірок), правий (бік) і правий (невинний).
Більшість омонімів належать до нейтральної лексики, але відіграють певну стилістичну роль як важливий засіб для створення дотепів, каламбурів. З цією метою вони широко використовуються в художній літературі, в усній народній творчості та в усному мовленні. Вони увиразнюють думку, надають мовленню іронічного, гумористичного чи сатиричного забарвлення (повернув за ріг — нашої корови ріг).
Мені призначили зустріч о десятій годині Через хворобу він не приймав участь у змаганнях Розроблено рекомендації з поліпшення учбового процесу Згідно наказу ректора було проведено науково-практичну конференцію з питань охорони оточуючого природного середовища. До бібліотеки надійшов довідник з українського правопису Завершивши роботу над ескізами, художник поставив нове завдання Більш детальну інформацію можна буде отримати на співбесіді Щонайменше, пожежа завдала збитків підприємству на півмільйона гривень Ремонт буде завершено найближчим часом. У музикальній школі працює викладачем.
Питається Дніпр тихого Дунаю:
«Тихий Дунаю,
Що я своїх козаків на тобі не видаю?
Чи твоє дунайськеє гирло моїх козаків пожерло,
Чи твоя Дунай-вода моїх козаків забрала?»
Промовить тихий Дунай до Дніпра-Славути:
«Дніпр-батьку, Славуто!
Сам собі думаю да гадаю,
Що твоїх козаків у собі не видаю:
Уже чверть года три місяця вибиває,
Як твоїх козаків у мене немає,
Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайська вода твоїх козаків не забрала,
Їх турки не постреляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали…
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
Твої козаки на черкеській горі пробувають,
Холодної води в барила набирають,
Шляхи і дороги замічали,
Городи бусурменські плюндрували,
Огнем-мечем воювали,
Сребра-злата по достатках набирали,
До річки Хортиці прибували,
Велику переправу собі мали,
До стародавньої Січі поспішали,
У стародавній Січі очертою сідали,
Сребро і злато турецьке на три часті паювали,
Мед і оковиту горілку подливали,
За весь мир господа прохали…
Которії козаки чистим полем гуляли,
Річки низов дніпровії, добре знали!»