М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Повне фонетичне розбір слів розсипалась,розцвіла,безтурботний

👇
Ответ:
36kot361
36kot361
30.08.2020
Розсипалась - [розсипалас'] - 11 букв, 10 звуків
[р] - приголосний, твердий, дзвінкий.
[о] - голосний, ненаголошений.
[з] - пригол., тв., дзв.
[с] - пригол. тв. глух.
[и] - голосн. наголош.
[п] - пригол. тв. глух.
[а] - голосн. ненагол.
[л] - пригол. тв. дзв.
[а] - голосн. ненагол.
[с'] - пригол. м'який. глух.
4,5(14 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
nsmorizevs
nsmorizevs
30.08.2020
Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного – миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.
Україна стала батьківщиною Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна ~- це не просто клапоть землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю, — це щось значно більше, це почуття, які виникають до цього «клаптя», це бажання діяти на його благо, повага до нього. Я можу впевнено сказати, що моя Україна — найкраща країна у світі. Та чи маю я підстави стверджувати це так категорично? Що ж таке моя країна? І чому вона найкраща для мене? Україна — це славетна історія: мудрі літописці, Київ священний, дзвін козацьких шабель, гайдамацький посвист, нескінченні чумацькі шляхи, зойк кріпака на панському дворі, революційні заграви, довгоочікувана незалежність…

Україна — це чарівна природа: високі гори й неосяжні степи, плодючі чорноземи, тополя у волошковому полі, хрущі над вишнями, калина у дворі, п’янкі любисток і м’ята, верба край дороги, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах…

Україна — це неповторна культура: ніжна лірична пісня, героїчна, сповнена патріотизму дума, вишитий рушник на покуті, розмальована святкова писанка, мова солов’їна…

Можна довго перераховувати все, чим для мене є моя країна, та чи буде тому край? Україна — це все, іцо навколо мене, усе, чим живу й про що мрію, це мої батьки, друзі, учителі. Кожен порух моєї душі, кожен мій вчинок, кожен життєвий крок стосуються моєї країни.

Однак головне, що Україна — це та земля, де я народився, де завжди на мене чекатиме батьківська домівка, зігріта теплим родинним затишком, добротою та материнською ласкою, це — моя Батьківщина, найкраща і найрід-ніша, завжди захоплива у своїй непізнаності й навіть непізнанності.

Україно! Ти для мене диво!І нехай пливе за роком рік,Буду, мамо, горда і вродлива,З тебе дивуватися повік.

Ці поетичні рядки належать В. Симоненку, відданому співцеві своєї країни, який завжди із захопленням і ніжністю відгукувався про Україну. Саме він автор слів, які знає кожен із нас:

Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Кожну державу формує народ, який живе на її теренах і творить національну культуру. Саме на підмурівку національної свідомості громадян будується країна, що посідає гідне місце серед інших країн і впливає на події у світі. Отже, держава — це передусім її народ, а свідомість народу є свідомістю його держави Про стійкість і непереможність українського народу свідчить історія його опору окупантам і створення незалежної держави. У найскрутніші для України часи, коли, здавалося, останні надії було втрачено, на захист співгромадян піднімалися творча інтелігенція, науковці, громадські діячі. Краще ніж будь-хто усвідомлюючи небезпеку втрати рідної країни, вони знаходили шляхи вирішення державних проблем, палким словом надихали зневірених, невтомно піднімали українців на боротьбу, зміцнюючи їхню віру у власні сили.

Гноблять, калічать, труять рід,Ворожать, напускають чари,Здається, знищено вже й слід,Лиш потурнаки й яничари.І ось — Стефаник і Куліш,Ось — Коцюбинський,Леся — квіти Степів страждальної землі,Народу самосійні діти! А то підземна загудеВулканом націй ціла расаІ даром Божеським гряде НамПрометеїв дух Тараса.(Є. Маланюк)

Я щиро вірю в невмирущість української нації і завжди обстоюватиму свою віру, як робили це тисячі моїх предків і як роблять це тисячі моїх сучасників, Україна вічна, бо вічний її народ. А головним підтвердженням цьому є її давня і героїчна історія, що довела: попри лагідну вдачу українці надзвичайно сильний і витривалий народ, який здатен захищати себе й боронити свою країну. Допоки буде мій народ вірити в себе, у свої сили, допоки буде шануватися, доти буде існувати й розвиватися незалежна українська держава, про неї знатиме, її поважатиме світ. Я — часточка великого народу, і цим я по-справжньому пишаюся.


4,6(39 оценок)
Ответ:
Karin31
Karin31
30.08.2020
 Утворення Київської Русі було цілком закономірним явищем в історії слов’янських народів Європи. Слов’яни другої половини І тисячоліття перебували на приблизно однаковому рівні розвитку. В південних слов’ян починають утворюватися власні держави.Наприкінці VІІІ – на початку ІХ ст. утворилася Праукраїнська держава – Середньодніпровська Русь. Головну роль у житті  нової держави  відігравали племена полян – саме вони  прибрали собі назву "русь”. Від імені "русів” пішла й назва нової держави, а столицею її став древній центр полян-русів Київ. Отже, була сформована  держава Київська  Русь.Розвиток Праукраїнської держави  було перервано захопленням Києва  варязьким конунгом Олегом у 882 році. Змінилася політична організація держави: замість конфедерації праукраїнських племен на чолі  з князівською династією Києвичів утворилася держава імперського типу з князівською династією  варягів Рюриковичів.  Характерними для держави імперського типу стали підкорення й визиск інших племен і насильницьке розширення території.За визначальною роллю русів-українців і Києва у житті держави Київська Русь  була давньою українською державою імперського типу, яка об’єднала  племена й народи від Карпат і до Волги та від Прибалтики до Росі.У складі Київської Русі прискорилося формування етнічого ядра, до складу якого входили  племена полян-русів, сіверян  і древлян. У них ставало все більше спільного у мові, культурі, звичаях, побуті, заняттях. Кращі досягнення цих племен  поступово поширювалися й серед інших, насамперед сусідніх, племен.У Київській державі створились  умови для прискореного  завершення формування української мови – головної ознаки народу. В своїй основі вона мала  народну говірку полян-русів середньої Наддніпрянщини, яка активно впливала на говірки сусідніх племен і водночас вбирала в себе їх елементи.У ХІ ст. розмовна мова жителів Середньої Наддніпрянщини у своїй основі була разюче подібною до мови українців ХІХ ст.Поряд із народною існувала й писемна мова, абетку якої (кирилицю) створили видатні слов’янські просвітителі Кирило й Мефодій. Нею користувалися  при виданні державних документів, у процесі спілкування знаті та духовенства. Саме про неї літописець Нестор писав, що в усіх слов’ян "мова була спільною – слов’янською”. Проте взаємовплив і зближення розмовної та писемної мови прискорювалися.У ХІІ ст. у літописах з’являється назва "Україна”, яка означає "край”, "земля”, "країна”. У Київській Русі завершилося  формування українського народу за головними етнічними показниками. В цьому полягало одне з історичних значень Київської Русі в історії українського народу.Відбулися значні зрушення в сільському господарстві. Значно вдосконалилися  землеробські знаряддя праці, покращився обробіток грунтів. Це стало основою для наступного розвитку землеробства в українських землях.Почали активно засновуватися й розвиватися міста. Міжнародного значення набула столиця держави Київ – найбільше й найрозвинутіше місто тогочасної Європи. Важливе значення мали Чернігів, Переяслав, Білгород, Вишгород. За розвитком міст, у яких проживало до 15% всього населення, Русь-Україна йшла врівень з іншими країнами Західної Європи.У Київській Русі були закладені основи для розвитку ремесел. Утворилися залізообробні центри, які задовольняли потреби у залізних знаряддях праці й побуту.  З’явилися нові ремесла:  виготовлення виробів зі скла, ювелірне ремесло, виробництво емалей.У рамках Київської Русі прискорився перехід від натурального господарства до товарного. Все більша кількість товарів призначалася на продаж. Активізувалася торгівля між людьми, між містом і селом, між окремими землями.Існування держави  сприяло  прискоренню зміни суспільної організації населення: на зміну  родовому ладу прийшла сільська община, яка з того часу визначала життя селян протягом багатьох століть.Величезне значення мала Київська Русь у розвитку культури східних слов’ян. У ній було створено билинний епос про богатирів, які захищали Русь від ворогів. Зародився оригінальний жанр – літописання. З’явилася спільна для слов’янських народів писемність, що упродовж багатьох століть  була однією з основ їх етнічної близькості. Від часу Київської Русі беруть свій початок  школи, бібліотеки, література, камінне будівництво. Освіта й наука  досягли такого високого рівня, що навчальні заклади стояли на порозі перетворення в університети. (За В.Борисенком; 570 сл.) ·                   Пояснити лексичне значення слів  конунг (варяг), етнічний (такий, що стосується народу).·                   Виписати слова-терміни, витлумачити їхнє значення (конфедерація (союз суверенних держав, об’єднаних спільними керівними органами), імперія (монархічна, здебільшого велика держава,  очолювана імператором, що, як правило, має колоніальні володіння), династія (кілька монархів з одного роду, які змінюють одне одного за правом успадкування), родовий лад, сільська община).·                  
4,8(52 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ