Всі ми хочемо бути щасливими. Бажаємо цього своїм рідним, близьким. Але що ж являє собою щастя? Звичайно, для кожного воно трактується по-різному, інформує Ukr.Media. Але для більшості людей його складовими є здоров'я, успіх, взаєморозуміння…
Кажуть що щастя, як і здоров'я, помічаєш лише тоді, коли його губиш. А чому ж ми цінуємо, лише коли втрачаємо? У щоденній суєті не помічаємо краси природи, уваги близьких, посмішки дитини? Завжди кудись квапимося, боїмося чогось не заробити, не досягнути…
А, може, щастя поруч? Саме тут і саме зараз? А, може, добре там, де нас немає? А чи взагалі існує рецепт щастя? І які його складові? Адже настільки жадані слава, влада, маєтки не завжди приносять задоволення. І людина може мати все, але не бути щасливою у душі.
І лише тоді кожен починає шукає радості поза земними розкошами. На передній план виступає моральний спокій і мир у душі. А де його знайти у такому складному сучасному світі? Тільки Господь, який його сотворив, може дати сили витримати усі перипетії нашого життя.
Тож звертаймося до нього у кожній хвилині свого життя. Він єдиний не розчарову мо і одержимо. Все… І навіть щастя!
Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.
Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.
Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.
Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.
Объяснение:
