Минуло тепле літо.Сьогодні вже починається гроза. Небо закрила велика чорна хмара.Віє холодний вітер. Земля всипана жовтим листям.Раптом налетів сильний порив вітру.Дерева навкруги захитались. Почалася сильна гроза.Страшний удар грому струсонув весь будинок. Буря гнула і ламала дерева.Стало зовсім темно. Дощ періщив по шибках. Було тривожно і страшно. Але скоро вітер влігся. Дощ скінчився.
А Подивиться – серце мліє:
Кругом ні билини! - 2 [ ]: [причина].
Б Мову зневажили - корінь всиха. - 1 [умова] — [ ].
В Не щебече соловейко
В лузі над водою,
Не співає чорнобрива
Стоя під вербою. - 4 [ ], [ ]. одночасність
Г Тебе ніколи, рідне слово,
Не забував я: ти мені
Звучало, щире і чудове,
В мої ясні і в чорні дні... 2 [ ]: [причина].
Д І мріється: з маленького дитяти з літами
виросте палкий співець. 3 [ ]: [пояснення].
Е Не полишай хоч ти мене ніколи -
Без тебе, рідне слово, пропаду. 1 [умова] — [ ].
Минуло тепле літо .Сьогодні вже починається гроза. Небо дивиться похмуро на землю, що вбралася у золоті шати. Мабуть хоче вмити її. Восени погода дуже мінлива. Тільки зранку стало сонечко, обігріло все навкруги, та ось раптом поповзли сірі хмари. Вони пливли низько і швидко затягли весь небосхил. Почавсь дощ, гримав грім, спалахувала блискавка. Дощ виливсь за кілька хвилин, хмари посвітлішали і поптливли далі. Знову з"явилось сонечко. За осінній день погода так може мінятися багато разів. Не дарма у нашого народу є прислів"я :"Восени день блисне, а три кисне. В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає."