теплий, духмяний з хрумкою скоринкою… заплющуєш очі – й апетитні картинки плинуть в уяві. одразу хочеться скуштувати цей дар - свіжий хліб. є щось просте, але в той час дивовижне в ньому. ми навіть не замислюємося над тим, що більшість людей життя свого не уявляють без хліба.
з давніх давен у нашій слов’янській культурі ми можемо спостерігати культ хлібу. це загалом пов’язано з тим, що слов’яни завжди були хліборобами. праця на землі, багаті природні ресурси робили хліб не просто одним з основних продуктів споживання, а й символом самої суті слов’янських племен. мабуть тому, генетично ми сприймаємо хліб з повагою та захопленням.
вирощувати хліб - це складна та поважна робота. починаючи з вирощування пшениці на полях, її обробки, вироблення борошна – і до безпосередньо випікання хлібу, докладається дуже багато зусиль, щоб врешті решт ми зранку кожного дня мали змогу купити ароматний хліб собі до сніданку.
сьогодні набирає обертів тенденція, коли люди відмовляються від вживання хлібу, мотивуючи це тим, що насправді він не є таким корисним, як вважають вчені. надмірні калорії, погана засвоюваність організмом - це далеко не увесь список «претензій» до хлібу. з цього приводу можна багато сперечатися. авжеж, кожен робить свій вибір, що саме вважати корисним, або шкідливим.
та на мою думку, усі сумніви та новомодні заяви «спеціалістів» моментально тануть та розчиняються в ароматі свіжого, щойно спеченого хліба. перед очима одразу постають широкі та безкраї лані з пшеницею. ти не просто їси хліб,ти ніби згадуєш усі свої попередні покоління, що жили та працювали на цій землі. і хліб – то є не просто продукт щоденного вживання, а символ національної пам’яті, та часточка нашої історичної культури.
Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній за плугом ходить. За деякої страви ляжеш вздовж лави. Їв би очима, та душа не приймає. Хто що знає, тим і хліб заробляє. Коли зорієш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько. У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть. Коли б ковбасі крила, то б кращої птиці на світі не було. Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає. Кому — як мара, йому – як зоря. Аби хліб, а зуби знайдуться. Апетит з їдою прибуває. Баба з воза – кобилі легше. Байдуже ракові, в якому його горщику зварять. Без вірного друга – велика туга. Без труда нема плода. Біда біду тягне. Біда помучить і мудрості научить. Боятися вовка – в ліс не ходити. Велике дерево поволі росте. Вкрадеш голку, а потім корову. Вовка ноги годують. Всякому овочу свій час. В умілого й долото рибу ловить. Година вранці варта двох увечері. Двоє третього не чекають. Де відвага, там і щастя. Десять разів відміряй, а раз відріж. Дома й стіни помагають. Заварив кашу, так і їж. За все береться, та не все вдається. З ким поведешся, того й наберешся. Зробив наспіх, як насміх. Київ не одразу збудовано. Кожна жаба своє болото хвалить. Любиш кататись, люби й санчата возить. Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця. Менше говори — більше почуєш. На двох стільцях не всидиш. На тобі, небоже, що мені негоже. Не кажи гоп, поки не перескочиш. Не так сталося, як гадалося. Ні в тин, ні в ворота. Ні кує, ні меле. Одна бджола мало меду носить. Перемелеться лихо – добро буде. Рада б душа в рай, та гріхи не пускають. Старий кінь борозни не зіпсує. Терпи, козаче, отаманом будеш. Хто два зайці гонить, жодного не здогонить. Чужа душа – темний ліс. Щедрий на батьківські гроші. Язик до Київа доведе. Як дбаєш, так і маєш.
Мы не раз слышали слово «Вселенная». В словарях под этим словом обычно понимают космическое пространство и все, что его заполняет: космические, или небесные, тела, газ, пыль. Другими словами, это весь мир. Наша планета Земля является частью этого огромного необъятного мира, одним из бесчисленных тел.Наверно каждый человек хоть раз в жизни задумывается, что там в космосе? Есть ли другие существа, которые, как и мы ходят в школу, играют в куклы, мечтают о будущем. В своих мечтах я представляю себя в скафандре летящей на огромной ракете, а вокруг сотни, тысячи, миллионы звезд и планет. Сначала я посещу планеты солнечной системы Меркурий, Венеру и Марс. Меркурий – самая близкая к солнцу планета. Свое название она получила в честь одного из древнеримских богов. Она похожа на луну там много кратеров и гор. Следующая планета моего космического путешествия Венера, которая получила свое название в честь римской богини любви и красоты. И это не случайно. На небе она сияет ярче всех звезд и хорошо видна невооруженным взглядом. Марс планета красноватого цвета, напоминающая огонь и кровь, получила свое название в честь древнеримского бога войны. Иногда читаешь газету или смотришь телевизор и узнаешь, что космонавты видели жителей других планет, но самое интересное они встречаются разных цветов зеленые, фиолетовые, синие и т. д. Я бы хотела встретить инопланетян добрых по характеру, интересных, веселых. Я с ним поиграла бы в игры, которые придумали они, а затем показала бы игры, в которые мы играем на Земле. Думаю, если планеты земной группы называют карликами, то и жители будут небольшого роста примерно, такие как мы. Они путешествуют, так же как и я на другие планеты и знакомятся с их жителями. Они летают на космических аппаратах, которые мы называем тарелками.
теплий, духмяний з хрумкою скоринкою… заплющуєш очі – й апетитні картинки плинуть в уяві. одразу хочеться скуштувати цей дар - свіжий хліб. є щось просте, але в той час дивовижне в ньому. ми навіть не замислюємося над тим, що більшість людей життя свого не уявляють без хліба.
з давніх давен у нашій слов’янській культурі ми можемо спостерігати культ хлібу. це загалом пов’язано з тим, що слов’яни завжди були хліборобами. праця на землі, багаті природні ресурси робили хліб не просто одним з основних продуктів споживання, а й символом самої суті слов’янських племен. мабуть тому, генетично ми сприймаємо хліб з повагою та захопленням.
вирощувати хліб - це складна та поважна робота. починаючи з вирощування пшениці на полях, її обробки, вироблення борошна – і до безпосередньо випікання хлібу, докладається дуже багато зусиль, щоб врешті решт ми зранку кожного дня мали змогу купити ароматний хліб собі до сніданку.
сьогодні набирає обертів тенденція, коли люди відмовляються від вживання хлібу, мотивуючи це тим, що насправді він не є таким корисним, як вважають вчені. надмірні калорії, погана засвоюваність організмом - це далеко не увесь список «претензій» до хлібу. з цього приводу можна багато сперечатися. авжеж, кожен робить свій вибір, що саме вважати корисним, або шкідливим.
та на мою думку, усі сумніви та новомодні заяви «спеціалістів» моментально тануть та розчиняються в ароматі свіжого, щойно спеченого хліба. перед очима одразу постають широкі та безкраї лані з пшеницею. ти не просто їси хліб,ти ніби згадуєш усі свої попередні покоління, що жили та працювали на цій землі. і хліб – то є не просто продукт щоденного вживання, а символ національної пам’яті, та часточка нашої історичної культури.