Адепт — пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї.
Акведук — міст для прокладення водопровідних труб через яри, ущелини, долини річок тощо.
Графіті — написи та малюнки, виконані в давнину майстрами-будівельниками або й відвідувачами на стінах архітектурних споруд, а також на різних предметах.
Дебют — перший (чи пробний) виступ на сцені або на будь-якому поприщі загалом.
Дедукція (від лат. "виведення") — один з основних в міркування (умовиводу) і методів дослідження: 1) перехід у пізнанні від загального до часткового та одиничного, виведення часткового та одиничного із загального; 2) у логіці та методології науки — процес логічного висновку, що становить перехід від засновків до висновків (наслідків) на підставі застосування правил логіки.
дайджест – короткий виклад
імідж – образ
коаліція – об’єднання
менеджмент – керування
менеджер – управлінець
ответ:восени хоч і не так тепло як влітку, але зате красиво. з дому можна гати як літають зграями пташки, відлітаючи в теплі краї. гуляючи по вулиці побачити краси падаючого листя, як оголюються дерева на зиму. після осінніх дощів на вулиці дуже сиро, брудно і повно калюж. сусідським дітям це не перешкода вони йдуть гуляти насолоджуючись свіжістю і прохолодою осені. восени може і тепло, але краще одягатися тепліше, так як погода оманливе. тому коли настає осінь, не сидіть вдома і сумуйте, а тепло одягніться і йдіть погуляти, насолоджуючись осінньої красою вашої місцевості
Объяснение:
Що потрібно сучасному школяреві: хороші оцінки чи міцні знання?
Як на багато інших питань із філософським підтекстом, так і на це питання не існує однозначної відповіді. Адже що таке "сучасний школяр"? Чи це вид тварини, що його можна охарактеризувати, не боячись підпасти під вплив стереотипів і уникнувши штампованого мислення? Чи можна взагалі виявити серед нинішньої молоді тип "сучасного школяра"?
Я вважаю, що ні. Адже кожна людина індивідуальна, зі своїм світосприйняттям, зі своїм внутрішнім світом, і міряти всіх однією мірою - серйозна помилка. Відповідно, у кожного школяра своє ставлення до навчання. Це не залежить від епохи: як відмінники, так і двієчники існували завжди. Комусь щиро цікава історія, він приймає участь в олімпіадах, читає додаткові матеріали, а фізику цей загадковий "хтось" ледве-ледве витягає на вісімку, аби тільки не зіпсувати табеля. Іншого взагалі не хвилює навчання: він майбутній спортсмен, і оцінки йому потрібні лише для того, щоб вступити до відповідного навчального закладу. Третій із фанатизмом ставиться до своїх оцінок, бо так привчили родичі, четвертий з точно такою ж одержимістю пильнує свої знання, не піклуючись про те, що ставить вчитель до щоденника.
Як ми бачимо, неможливо серед такої різноманітності виділити спільні риси та впорядкувати їх, як тип "сучасного школяра". Проте, чи ми діти двадцятого, чи двадцять першого століття, нам завжди потрібні знання, адже без них просто неможливо вижити у світі одному. Світ змінився, в ньому забагато небезпечних речей, які не можна просто оминати, їх вивчають з усією обережністю, бо твердження про те, що людина - цар природи давно втратило свою актуальність.
Я не впевнена щодо абзаців, якщо щось не так, розставте самостійно.