На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає,
Кругом хлопці та дівчата,
Як мак процвітає.
Встає хмара з-за Лиману,
А другая з поля,
Зажурилась Україна —
Така її доля!
Виростають нехрещені
Козацькії діти,
Кохаються невінчані,
Без попа ховають,
Запродана жидам віра,
В церкву не пускають!
Умовк кобзар, сумуючи:
Щось руки не грають.
Налетіли чорні круки
Вельможних будити,
Зібралося козачество
Богу .
Вона все ходить, з уст ні пари.
Широкий Дніпр не гомонить:
Розбивши вітер чорні хмари
Ліг біля моря одпочить.
Ходи до нас вечеряти:
У нас козак в очереті,
В очереті, в осоці,
Срібний перстень на руці;
Молоденький, чорнобровий,
Знайшли вчора у діброві.
Кругом дуба русалоньки
Мовчки дожидали;
Взяли її, сердешную,
Та й залоскотали.
г → З ← ж
к → Ц ← ч
х → С ← ш
+
-ськ-
-ств-
бо
г, з, ж + -ськ = -Зьк-
к, ц, ч + -ськ = -Цьк-
х, с, ш + -ськ = -Ськ-
?
Прийом «Проблема»
Вчитель пропонує учням власну схему – опору і просить пояснити її.
г – з – ж люд
к – ц – ч студент
х – с –ш завод
+-ськ-
не
зазнають
змін
=
людський
студентський
заводський