Мені доводилося гати багато явищ.
Восени любить впасти перший сніг. Потішить дітвору і тут же розтане. Пригадую рідкісне явище – блискавку одного зимового дня. Стрімко налетіли темні хмари. Блискавиця освітила білу землю. Навздогін прогуркотів голосно грім. І побігла вона далі, забираючи із собою страх. Через деякий час погода знову стала сплячою та доброю.
Не один раз бачив, що у морозний ранок поверх снігу утворюється льодова кірка, тому він хрустить під ногами. У теплу погоду нога провалюється у м’яке снігове покривало.
Явищ є багато, усі вони дуже різні, тому їх доводиться часто гати.
Недавно разом з дорослими ми побували в лісі. Була вже пізня весна, і дерева й галявини вкрилися яскравою зеленню. Батько з мамою й ми із братом хотіли знайти для відпочинку більшу галявину. Оскільки ліс перебуває поруч (його можна бачити з балкона нашої квартири), те нам він здавався дуже чистим і гарним. Ми відправилися в піднятому настрої до зеленої стіни лісу. Повітря в лісі чистий, ароматний. А от знайти місце, що було б так же чистим, виявилося дуже важко. Усюди валялися целофанові пакети, пакетики від сухариків, порожні пляшки. Одну невелику галявинку ми все-таки розчистили й там розважалися аж до вечора
Коли вже поверталися додому, те вели розмова про те, що потрібно частіше приходити сюди на відпочинок. І от чому. Кожний з нас зібрав по пакеті сміття й відніс його до найближчого сміттєвого бака. За нами гало багато людей. І я сподіваюся, що наш приклад підкаже многим, як скоріше можна очистити ліс. Починати треба, насамперед, з виховання самих себе
А на наступному тижні ми із задоволенням гали, що як багато відпочивають, вертаючись із відпочинку додому, несли пакети зі сміттям, зібраним влесу.